Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що підготовка до розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню або мирної угоди “просувається надто повільно” і що вся європейська модель безпеки “перебуває на переломному етапі”. “Я не хочу, щоб “коаліція охочих” перетворилася на “коаліцію очікування”. Зазвичай у Європі ми витрачаємо багато часу на обговорення та розмови і занадто мало зусиль докладаємо на вжиття заходів”, — сказав Расмуссен.
Раніше ексочільник МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс звинуватив “коаліцію охочих” у прокрастинації (відкладанні справ). За його словами, погрози Володимиру Путіну “руйнівними” санкціями згодом перетворилися на звичайний раунд м’яких санкцій проти РФ. Нагадаємо, “коаліція охочих” була утворена на початку березня цього року. До неї входять переважно європейські країни НАТО, а також Австралія, Канада, Японія та Нова Зеландія. То чому “коаліція охочих” виявилася такою нерішучою?
— Справді, ми бачимо небажання “коаліції охочих” ухвалювати швидкі рішення, про що і говорить Андерс Фог Расмуссен, — каже Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій. — Основна проблема — нерозуміння реальних термінів завершення активної фази війни. До того ж тепер, коли в багатьох державах Європи відбуваються вибори, озвучувати конкретні плани про розміщення контингенту в Україні ризиковано. Ось спецпосланник президента США в Україні Кіт Келлог заявив, що Варшава є серед країн, які готові надіслати війська в Україну. Це використала партія “Право і справедливість”, котра закликала підтримати свого кандидата у президенти Кароля Навроцького — противника цієї ідеї. Думаю, що параметри майбутнього миротворчого контингенту будуть окреслені та оголошені згодом.
— Розгортання всіх проєктів “коаліції охочих”, на жаль, відбувається доволі повільно, — додає Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Франція та Велика Британія, котрі спочатку пропонували ввести своїх миротворців, цієї теми вже не просувають. Це можна пояснити тим, що в “коаліції охочих” немає усталеної бюрократії, повноцінних правил та відповідальності сторін. Водночас саме завдяки такому формату вдається уникати негативного впливу Віктора Орбана, Роберта Фіцо та інших антиукраїнських елементів, які є як у межах ЄС, так і в НАТО.
— А чи не зачасто учасники коаліції озираються на Вашингтон?
● О. Краєв:
— Думаю, що варто було б до роботи коаліції більше залучати США. Водночас “коаліція охочих” у деяких питаннях нерішуча, бо не знає, як поведеться Дональд Трапм.
● І. Чаленко:
— Так, коаліції шкодить фактор непрогнозованості Сполучених Штатів. Європейцям треба перестати оглядатися на Вашингтон. ЄС має можливість для організації миротворчої місії власними силами.
— То що може активізувати роботу “коаліції охочих”?
● О. Краєв:
— Можливо, залучення до неї бізнесу. Це свого часу непогано працювало у форматі “Рамштайн”. Коли було створено окрему раду директорів та менеджерів великих оборонних компаній, які брали участь у засіданні цієї групи й допомагали ухвалювати більш реалістичні рішення у питанні надання зброї Україні.
