Згідно з документом, президент та члени його сім’ї заробили минулого року трохи більше як 15 мільйонів гривень. З них заробітна плата Володимира Зеленського на посаді президента становила лише 336 тисяч гривень, тобто 28 тисяч гривень на місяць. Причому це сума до оподаткування.
Банківські відсотки і дохід від надання нерухомості в оренду сягнули майже 6 мільйонів 365 тисяч гривень. А от найбільше президент та його дружина заробили на погашенні облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) — майже 8 мільйонів 585 тисяч гривень. Ситуацію аналізуємо разом з експертом із соціальних питань Андрієм Павловським та головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
— Як формується заробітна плата глави держави?
● А. Павловський:
— Відповідно до постанови Кабміну, ухваленої 2016 року, посадовий оклад президента фіксований і дорівнює 28 тисячам гривень. Зауважу, що раніше зарплату глави держави обраховували зовсім по-іншому. Наприклад, починаючи з 1995 року, зарплата президента становила 140% зарплати прем’єр-міністра, яка дорівнювала двадцятьом мінімальним зарплатам. Щоправда, у 2005 році, після Помаранчевої революції, перераховувати оклад після підвищення мінімальної зарплати заборонили.
Тепер, упродовж уже майже дев’яти років, маємо фіксований оклад президента. Натомість у прем’єра, його заступників, міністрів посадові оклади чи не удвічі вищі. Крім того, вони отримують усілякі доплати.
— Як вважаєте, чи виправданий такий розмір оплати праці президента на сьогодні?
● А. Павловський:
— Звісно, що ні. Не має бути так, що найвища посадова особа в державі має одну з найнижчих зарплат на держслужбі. Нині міністри заробляють 60 — 100 тисяч гривень, а чиновники середньої ланки — 50 — 70 тисяч.
Якби ми спиралися на західні традиції, то у президента мала б бути найвища зарплата. Після неї мала б іти зарплата керівника уряду, потім — голови Верховної Ради і так далі за рангом. А в нас усе перевернуто з ніг на голову. Чиновник отримує утричі більше за президента. Чому зарплату глави держави не підвищують? Як на мене, взнаки дається політичний популізм. Це бажання сподобатися виборцям. Мовляв, президент затягнув пасок, а чиновники — ні. Тим паче, є чутки, що влітку чи восени можуть відбутися вибори. Повірте, якби президентові підвищили посадовий оклад, то це не дуже вплинуло б на держбюджет.
● А. Новак:
— Справді, система платежів у державному управлінні на сьогодні спотворена. Виходить так, що посадова особа вищого рангу може мати меншу зарплату, ніж посадова особа нижчого рангу. Не кажу вже про те, що керівники деяких держпідприємств, зокрема “Укрпошти” чи “Укрзалізниці”, мають сотні тисяч, а деколи й понад мільйон гривень зарплати на місяць. Це вказує на те, що в Україні треба проводити радикальну реформу оплати праці в системі державного управління.
— Як варто розцінювати те, що понад 50% доходів Зеленських — це доходи від погашення облігацій внутрішніх державних позик?
● А. Новак:
— Не секрет, що багато політиків, чиновників, бізнесменів нині користають із того, шо на наші ОВДП доволі високі ставки і при цьому відносно стабільний курс гривні. Не є винятком і президент. Насправді тут важко щось закинути, бо, з одного боку, йдеться про заробляння на високих відсотках, з другого — уряд може використовувати залучені кошти для фінансування державного бюджету, зокрема й для потреб оборони України, що в умовах війни вкрай важливо.
● А. Павловський:
— На мій погляд, ситуація тут некоректна. Річ у тім, що Зеленський як президент має доступ до інсайдерської інформації. Він знає, коли, у якій кількості випускатимуть облігації, під який відсоток їх гаситимуть тощо. Тобто у нього є чимало фінансових відомостей, яких звичайний громадянин не має. І якщо президент може стовідсотково отримати доходи, то пересічні громадяни певною мірою ризикують. Щоб такого не було, варто заборонити державним чиновникам та працівникам Національного банку купувати ОВДП та інші державні облігації.
