"Навіть підписи Макрона чи Меркель нічого не вирішуватимуть". Про чергове перемир’я, вже 21-ше

На які умови погодилася Україна? Чи виправданим був такий крок? Які нюанси домовленостей обурили активістів?

Фото УНІАН
Фото УНІАН
Акція протесту проти перемир’я “Наша армія — миру гарант, а Росія — окупант” біля Офісу президента, 27 липня 2020 року.

На засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) сторони дійшли згоди щодо повного та всеосяжного припинення вогню на лінії розмежування з 27 липня. Щоправда, у першу ж добу перемир’я було зафіксовано факти порушення режиму припинення вогню з боку ворога, поранено одного цивільного у Мар’янці. Окупанти поцілили в чоловіка з підствольного гранатомета.

У понеділок, 27 липня, понад дві тисячі протестувальників прийшли під стіни Офісу президента, щоб підтримати українську армію, а також виступити проти декількох умов перемир’я, які, на їхню думку, можуть становити ризики для українських військових на фронті.

Які ж умови останнього перемир’я, яке стало 21-м за рахунком (щорічно контактна група домовляється про “хлібні”, “великодні”, “шкільні” та інші перемир’я)? І чим воно відрізняється від попередніх?

— Сторони вирішили деталізувати поняття “можливі порушення”, — пояснює Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. — Зокрема, заборонено наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використання літальних апаратів будь-яких видів, застосування вогню, зокрема снайперського, розміщення важкої зброї в населених пунктах та їх околицях, передусім на об’єктах цивільної інфраструктури (школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості).

— За означенням ОБСЄ, під наступальними діями слід розуміти будь-які спроби змінити позиційне розміщення військ, яке склалося на момент прийняття заяви, включаючи додаткове інженерне обладнання позицій, — наголошує політичний експерт Кирило Сазонов. — Тобто не дозволено укріплювати позиції.

— Наскільки виправданим є те, що Україна погодилася на такі умови?

— Це була вимога ОБСЄ та сторін, котрі беруть участь у нормандському форматі, — має бути чіткий механізм припинення вогню, зокрема в частині припинення диверсійної діяльності та снайперського вогню, — каже Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства. — Утім варто пам’ятати, що Росія не вважає себе стороною конфлікту. Про це нагадав днями і речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Очевидно, Росія зацікавлена в тому, щоб у ручному режимі викликати ескалацію та деескалацію конфлікту. Тому навіть підписи Емануеля Макрона чи Ангели Меркель під всеосяжним припиненням вогню нічого не вирішуватимуть. Як показала практика, росіяни можуть нас обстріляти у будь-який момент.

Варто пам’ятати, що Росія не вважає себе стороною конфлікту.

О. Мусієнко:

— Якщо проаналізувати попередній досвід, то ворог не дотримувався домовленостей, укладених раніше, жодного разу. Я думаю, що виконати домовленості про припинення вогню без залучення миротворчої місії чи то ООН, чи НАТО, чи ОБСЄ буде важко. Тому слід повернутися до ідеї залучення миротворців і водночас далі працювати в Мінську в політичних підгрупах. Наявність миротворчої місії зменшує ймовірність обстрілів та бойових зіткнень між воюючими сторонами.

К. Сазонов:

— Через порушення перемир’я Україна вкотре зможе довести, що Росія не зацікавлена в мирі на Донбасі. А отже, ми зможемо вимагати посилення санкцій стосовно країни-агресора.

А обстріли, вважаю, не припиняться. Це підтверджує заява прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова: він каже, що Росія не може гарантувати дотримання режиму припинення вогню на Донбасі, бо не є учасницею конфлікту. Думаю, Кремль хоче посадити офіційний Київ за стіл переговорів з ватажками сепаратистів. Однак на це ніколи не можна погоджуватися, адже тоді війну трактуватимуть як громадянський конфлікт в Україні.

— Які пункти домовленостей обурюють деяких активістів і чому?

О. Мусієнко:

— Особливе обурення викликала заборона відкривати вогонь у відповідь та дисциплінарне покарання за це. Вогонь у відповідь у разі наступальних дій допускається, тільки якщо він відкритий за наказом відповідного керівництва Збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО.

В. Кулик:

— Варто нагадати, що ще в 2016 році Петро Порошенко вимагав від наших військових повного припинення вогню. Навіть були дисциплінарні покарання людей, котрі відкривали вогонь у відповідь. Але тепер це розглядається як фактор деморалізації, викликає багато запитань на фронті. Хоча, з огляду на специфіку лінії розмежування та ведення там бойових зіткнень, така заборона унеможливить появу невідомих партизанських груп, котрі здійснюватимуть ті чи інші операцї без узгодження з українським військовим командуванням.

— Які ще нововведення запроваджено на час цього перемир’я?

В. Кулик:

— У зону Операції Об’єднаних сил для контролю за дотриманням режиму припинення вогню на Донбасі на першу лінію прибувають українські військовослужбовці з досвідом участі у миротворчих місіях ООН. Вони будуть контролювати всеосяжне припинення вогню. Українські миротворці мають досвід верифікації обстрілів та спостережень. Але не відомо, чи матиме їхня робота якийсь розвиток. Зафіксують вони обстріли, але що далі?

К. Сазонов:

— Так, протоколи наших військових про порушення перемир’я не матимуть жодної юридичної сили. Для України важливіші висновки ОБСЄ про обстріли з боку тієї сторони, адже ця організація є посередником у Тристоронній контактній групі.

О. Мусієнко:

— Це намагання української влади зробити щось по-іншому — щоб ці домовленості відрізнялися від попередніх. Те, що військові брали участь в миротворчих операціях, не означає, що вони посередники, які можуть контролювати припинення вогню. За даними штабу ООС, такий крок має дати змогу не відвертати особовий склад підрозділів Об’єднаних сил від виконання бойових завдань та запобігти ймовірним провокаціям.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, хто виступає проти Зе-команди у Раді і чому ці фракції не об'єднуються

Подробиці
Фото зі сторінки International Emmy Awards у Facebook

Як пройшла церемонія і хто отримав престижну нагороду?

21.09
Подробиці
Фото pexels.com

Фахівці також розповіли, коли очікувати дощів на всій території країни.

21.09
Cпорт
Фото noc-odessa.org.ua

У чеському Брно відбувся континентальний волейбольний чемпіонат гравців віком до 20-ти років.

21.09
Подробиці
Тривожний дзвіночок. Світовий банк відклав виділення Україні 350 мільйонів доларів

Чому міжнародні фінансові організації переглядають свої попередні рішення.

21.09
Подробиці
Затримують навіть вагітних: у Білорусі відбувся черговий антивладний мітинг

Опозиційний Telegram-канал оприлюднив дані двох тисяч силовиків. Ті просять виключити їх із "чорних списків".

21.09
Судові історії
Фото pixabay.com

За результатами експертизи, у крові водія “Лади” було виявлено 1,57 проміле алкоголю, що майже у 8 разів перевищує допустиму кількість.

21.09
Подробиці
Фото з офіційного сайту ФК Шахтар

Чинний чемпіон опустився на сьоме місце в турнірній таблиці УПЛ.

21.09
Спецтема
Фото pixabay.com

21 вересня християни східного обряду відзначають перше з 12-ти великих свят у церковному році.

21.09
Історія
Фото авторки

Деякі з рекомендацій давніх українців можуть неабияк здивувати сучасних господарів.

20.09
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Науковці кажуть, що читання здатне пригальмувати старіння мозку.

20.09
Cпорт
Фото ukraine-canoe.org

Це були перегони тих, хто не боїться фізичного болю, кажуть спортсмени.

19.09
Здоров'я
Фото depositphotos.com

"Однією з найважливіших для імунітету є робота імунної системи кишківника", - каже науковиця.

19.09
Подробиці
Фото chemistryworld.com

"Шнобелівську" премію вручають "за досягнення, які спочатку смішать людей, а потім змушують їх замислитися".

19.09
Люди і проблеми
Свисток, блокнот, льодяники. Які ще важливі дрібниці допоможуть, якщо ви заблукали у лісі чи в горах?

Рятувальники дають корисні поради та діляться досвідом пошуку тих, хто зник під час прогулянки в лісі.

19.09
Подробиці
Демографічна катастрофа: кількість дітей в Україні зменшилась майже вдвічі

Фахівці прогнозують зниження народжуваності через пандемію COVID-19.

19.09
Подробиці
Фото зі сторінки Володимира Балуха у FB

Інший політв'язень, Роман Сущенко, каже, що у побитті брали участь як мінімум 2-3 осіб.

18.09
Подробиці
Фото зі сторінки Бенксі у Facebook

Раніше художник стверджував, що "авторське право створене для лузерів".

18.09
Подробиці
Фото president.gov.by

Що ще передбачає ухвала євродепутатів і як на неї відреагували в Мінську.

18.09
Люди і проблеми

Тим, хто спокуситься на їхні пропозиції, може загрожувати депортація.

18.09
показати більше