Керівники зовнішньополітичних відомств 40 країн та представники керівництва ЄС погодили створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії, що вчинений російським військово-політичним керівництвом проти України. За словами очільника МЗС Андрія Сибіги, трибунал діятиме у Гаазі — місті, яке є символом міжнародного правосуддя. До відповідальності можуть притягти не лише президента РФ Володимира Путіна та військове командування країни, а й міністра закордонних справ Сергія Лаврова і прем’єр-міністра Михайла Мішустіна. Чому виникла необхідність створення такого спецтрибуналу?
— Йдеться про злочин агресії, який не підпадає під розгляд у Міжнародному кримінальному суді, — каже Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
— Спецтрибунал створюється суто під один акт агресії, у цьому випадку — Росії проти України. Процес його створення вже перейшов з політичної в юридичну площину. — Спецтрибунал міг би бути створенний рішенням Радбезу ООН, але цього не допустять його постійні члени — Китай та Росія, — зауважує Микола Сірий, директор Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України. — Тому було ухвалено рішення створити його під егідою Ради Європи.
— Прецеденти створення спецтрибуналу вже є. Зокрема, це відомий Нюрнбернзький трибунал, який мав юрисдикцію стосовно агресії, злочину проти миру, безпеки людства, — додає Володимир Пилипенко, доктор юридичних наук, керівник Українського центру соціально-правових досліджень.
— Коли запрацює такий спецтрибунал?
● О. Павліченко:
— Підготовка до його створення триватиме в межах двох років. Належить створити Палату суддів, Палату попереднього провадження тощо. Має відбутися процедура обрання суддів. Вже ведуться перемовини щодо фінансування спецтрибуналу, починаючи від 2026 року. Дуже важливо, що він буде легітимним завдяки великій кількості держав-учасниць у ньому.
— Хто може опинитися на лаві підсудних?
● О. Павліченко:
— Спецтрибунал переслідуватиме до 20 вищих посадовців РФ, причетних до агресії. Щоправда, на сьогодні президент, прем’єр та міністр закордоних справ Росії не підпадають під його юрисдикцію, бо мають функціональний імунітет. А коли, наприклад, Путін втратить посаду, то почнеться процедура кримінального переслідування.
● В. Пилипенко:
— Свою юрисдикцію спецтрибунал поширюватиме і на вище військово-політичне керівництво Білорусі, яка є співучасником агресії проти нашої країни. Тобто Олександр Лукашенко також може понести відповідальність.
— Чи може спецтрибунал розглядати справи заочно?
● О. Павліченко:
— Так. На відміну від Міжнародного кримінального суду, спецтрибунал передбачає процедуру in absentia. Тобто засудження за фізичної відсутності підозрюваних (обвинувачених).
● В. Пилипенко:
— До речі, і у Нюрнберзі німецького злочинця Мартіна Бормана, згідно з міжнародним кримінальним правом, було заочно засуджено до смертної кари через повішання.
