На цю заяву вже встиг нервово відреагувати посол росії у Польщі, назвавши її “політичною риторикою”. То наскільки реально розібрати російський газогін і кому він досі потрібен?
“Для росії новий газопровід досі має суто політичний інтерес: побудувати газогін в обхід України, стати незалежною від транзиту через нашу державу і, таким чином, мати можливість вести бойові дії на території України, не дратуючи європейців. Німеччина ж могла стати основним транзитером російського газу”, — каже Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.
“Північний потік — 2” був добудований у вересні 2021 року. Проте німецький національний регулятор не встиг до початку війни в Україні видати дозвіл на його експлуатацію.
— Про що може свідчити нова контроверсійна заява президента Польщі?
— Образно кажучи, президент Дуда виступає за ліквідацію останньої спокуси у відносинах Європейського Союзу з росією, — розповідає Петро Олещук, політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — А повний демонтаж газопроводу цілком реалістичний, оскільки ЄС перейшов до плану поетапної відмови від російського газу і “Північний потік — 2”, який створювали для розширення постачання газу до ЄС, тепер втрачає будь-який економічний сенс.
— Польща із самого початку була противником цього газопроводу, — додає Олександр Леонов, політичний експерт. — Тому недавня заява Анджея Дуди — це подальша радикалізація її позиції у цій темі. Вважаю, що тут немає нічого фантастичного. Мало того — є прецедент. У 2014 році росія закрила свій невдалий проект “Південного потоку”, який мав пройти дном Чорного моря з Новоросійська в болгарський порт Варну й далі через Балканський півострів в Італію й Австрію. Проте згодом відбулися Революція Гідності, зближення України з Європою, газові війни між росією та Україною... Європа дуже охолола до цього проекту, й росія була змушена демонтувати те, що вона вже встигла побудувати.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як навчаються діти на окупованих територіях
