Офіційна Варшава перебрала від Угорщини президентство в Раді ЄС, яке триватиме до 1 липня. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що робота головуючої країни буде зосереджена на максимальній підтримці України, збереженні нинішньої політики ЄС щодо РФ та Білорусі, а також на зміцненні безпеки та стійкості Євросоюзу.
Водночас міністр закордонних справ нашої країни Андрій Сибіга зазначив: Київ сподівається на тісну співпрацю з Польщею, аби просувати питання євроінтеграції України. То чи стане Варшава адвокатом наших інтересів у Євросоюзі?
— Піврічне угорське головування у Раді ЄС не можна назвати вдалим. Оскільки Віктор Орбан намагався його використати для власних політичних вигод, — вважає Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук. — Що стосується польського головування, то, ймовірно, також будуть якісь політичні моменти з огляду на те, що в Польщі проходитимуть президентські вибори. Але сподіватимемося, що Варшава займе конструктивну позицію і не матиме конфліктів ані всередині ЄС, ані з Україною. —
Гасло польського головування — “Безпека, Європо”. Відповідно акцент буде зроблено саме на питанні безпеки, причому в багатьох сферах — енергетичній, військовій, стійкості до зовнішнього втручання, дезінформації тощо, — додає Анатолій Курносов, аналітик Центру політичних студій “Доктрина”, експерт українсько-польської медіаплатформи. — Та не варто очікувати якогось прориву за головування Польщі. Адже багато питань Варшава не вирішує самостійно, а лише, як кажуть, задає тон і напрямок руху.
— Які ще питання, на ваш погляд, будуть у пріоритеті Польщі в період головування?
● С. Желіховський:
— Варшава ратуватиме за розширення Євроспілки. Це важливо, оскільки ми перейшли до переговорного етапу вступу до ЄС. Українська влада сподівається, що за польського головування нам вдасться перейти до розгляду переговорних глав, відкриття кластерів. Нам потрібно потрапити у той “кошик” розширення ЄС (разом з Чорногорією та Молдовою), яке може відбутися через кілька років.
Думаю, що під час головування Польщі чинитиметься ще більший тиск на Росію, зокрема санкційний. З 1 липня головування перейде до Данії, котра також нам багато допомагає. Тому цей рік у Раді ЄС може бути доволі позитивним для Києва. Бо і Варшава, і Копенгаген робитимуть усе, щоб агресія проти України коштувала Москві якомога дорожче.
— А які чинники можуть негативно вплинути на Україну під час головування Польщі?
● С. Желіховський:
— Передусім президентська виборча кампанія. Варшава намагатиметься покращити становище свого агросектору. Це питання для неї дуже чутливе. Згадаймо хоча б, як минулого року тамтешні фермери блокували кордон з Україною, а на початку цього влаштували протест перед представництвом ЄК у Польщі, вимагаючи, зокрема, зменшити імпорт сільськогосподарської продукції з нашої країни.
Загалом офіційному Києву потрібно не піддаватися на можливі провокації з боку польських політиків, не йти на конфронтацію. Для нас важливо використати ефективно головування Варшави.
● А. Курносов:
— Вочевидь, будуть інші спірні питання, як-от історичні, що емоційно сприйматимуться, матимуть відгук і резонанс в обидвох країнах — Україні та Польщі. Не виключено, що Варшава знову підніматиме тему ексгумації жертв Волинської трагедії. Адже право на вшанування пам’яті, гідне поховання — один з європейських принципів.
