Явка на виборах, що вперше відбувалися за цілком новим законодавством, становила лише 36,88%. Загалом проголосували 10 мільйонів 556 тисяч 621 особа. Вже через три тижні на мешканців кількох міст чекає другий тур, на якому вони обиратимуть своїх мерів. Разом з експертами підбиваємо підсумки голосування.
— Які головні сюрпризи цих виборів? Як їх результати можуть вплинути на загальноукраїнську політику?
— Президентська партія зазнала на місцевих виборах фіаско, — каже Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій. — Відповідно тепер Володимир Зеленський може піти на переформатування коаліції й створення нового уряду. Створення нової коаліції дозволить президентові зменшити негатив щодо нього й відтермінувати можливі дочасні парламентські вибори, шанси на проведення яких стають дедалі вищими.
— Я б відзначив абсолютний провал мільярдера Ігоря Коломойського з його партією “За майбутнє”, — додає Володимир Фесенко, керівник Центру політичного аналізу “Пента”. — Відповідно Ігор Палиця не зможе вже претендувати на посаду прем’єра, хоча такий варіант розглядався — у разі його тріумфу на місцевих виборах.
— У парламенті вже давно немає монобільшості, — каже Олексій Кошель, директор Комітету виборців України. — Проведений нами аналіз голосувань свідчить, що за законопроекти, які стають законами, голосують у середньому 198 депутатів від “Слуги народу”. Закони приймаються за підтримки інших фракцій. Як на мене, на фоні програшу партії влади на місцевих виборах монобільшості буде все важче знаходити необхідні 226 голосів. Тому цілком ймовірна поява нової коаліції.
— Чи спостерігалися цього разу порушення, які могли суттєво вплинути на результати голосування?
О. Кошель:
— Ключовими проблемами у день виборів стали незаконна агітація, порушення протиепідемічних заходів у день голосування, недопуск спостерігачів та перешкоджання їхній роботі, проблеми, пов’язані із недостатньою кількістю бюлетенів та помилками в їх тексті, конфліктні ситуації, пов’язані із проведенням опитування на виборчих дільницях.
Зокрема, в кількох регіонах на виборчих дільницях були агітатори в масках із символікою певних політичних партій. А в місті Кам’янець-Подільський у день виборів зафіксовано розсилку повідомлень на мобільні телефони з текстом — “25 жовтня — єдиний надійний вибір — “Батьківщина”.
Ще одним різновидом порушень став виборчий туризм. Йдеться про те, що цілі групи виборців міняють виборчу адресу за гроші. В день голосування вони організовано прибувають у громади і голосують за чітко визначених кандидатів або політичні сили. Так ось. 25 жовтня в окремих регіонах спостерігалася аномально висока кількість нових виборців. Наприклад, в Кароліно-Бугазькій ОТГ (Одещина) було зареєстровано 13% таких нових виборців. У місті Новомосковськ на Дніпропетровщині зафіксовано факти винесення виборчих бюлетенів із дільниці.
Ще одним різновидом порушень став виборчий туризм. Йдеться про те, що цілі групи виборців міняють виборчу адресу за гроші.
— Чим можна пояснити низьку явку виборців?
О. Кошель:
— Є декілька причин низької явки. Серед них — пандемія та загальна апатія з боку громадян. Багато виборців просто не знали, за кого голосувати. А відтак не прийшли на дільниці.
— Це проблема всіх місцевих виборів в Україні, — каже Ірина Федорів, аналітикиня громадського руху “Чесно”. — На жаль, виборці не розуміють, що місцеві вибори для їхнього життя, можливо, більш важливі, ніж президентські та парламентські. Адже саме під час них формується влада, котра вирішуватиме їхні конкретні проблеми — у комунальній сфері, медичній, транспортній тощо.
В. Бала:
— Низька явка зовсім не делегітимізує виборчий процес. Ті політичні сили, котрі змогли мобілізувати виборців, святкували перемогу. Втім, якщо б були введені штрафи за неучасть у голосуванні, то ситуація з явкою змінилася б.
— А така практика у світі існує?
— Так. У деяких країнах участь у голосуванні обов’язкова. У Бельгії за першу неявку на виборчу дільницю без поважної причини виборець заплатить 50 євро, а у випадку повторного порушення — 125 євро. А якщо громадянин Бельгії без поважних причин пропустить чотири рази вибори, то його позбавлять можливості голосувати на 10 років. Відповідно у Бельгії явка на виборах становить понад 90 відсотків. Обов’язкове голосування й для громадян Аргентини. За неучасть у виборах — штраф у розмірі від 20 до 200 доларів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, навіщо народним обранцям армія підлеглих і скільки вона коштує
