“Я неодноразово заявляла, що найбільший воєнний злочинець століття — це володимир путін. Але чи розпочали ми проти нього кримінальне провадження? У нього функціональний імунітет. Виконуючи норми міжнародного й національного права, ми не можемо відкрити конкретно це провадження, поки він є президентом рф”, — пояснила очільниця Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова. Що таке “функціональний імунітет”?
— За міжнародним правом, вищі посадові особи держави володіють імунітетом від кримінального переслідування іншими країнами, — каже Вікторія Лебідь, адвокатка Української Гельсінської спілки з прав людини. — Функціональний імунітет призначений не для особистого блага високопосадовців, а надається для ефективного здійснення ними своїх функціональних обов’язків на міжнародній арені.
— Хто в росії належить до таких осіб?
— За термінологією Комісії з міжнародного права, персональний функціональний імунітет має так звана трійка — глава держави, очільник уряду та міністр закордонних справ.
— А за яких обставин їх усе ж можуть притягнути до відповідальності?
— Функціональний імунітет не врятує від міжнародної кримінальної відповідальності за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Такі положення вперше були закріплені в статутах Нюрнберзького
в 1945-му і Токійського в 1946 році трибуналів, які стали основою судового розгляду та притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Німеччини і Японії за злочини під час Другої світової війни.
Нині цей принцип закріплений у Римському статуті Міжнародного кримінального суду. У ньому зазначено, що посадове становище та наявність будь-якого імунітету не звільняє від міжнародної кримінальної відповідальності й не є підставою для пом’якшення вироку.
— То чи таки опиниться путін на лаві підсудних у Гаазі?
— Ключовою перешкодою, яка може існувати для того, щоб путін та інші високопосадовці рф постали перед Міжнародним кримінальним судом, є неможливість їх реального арешту та реальної екстрадиції. У ході розслідування прокурор Міжнародного кримінального суду може ініціювати видання ордера на арешт осіб,
щодо яких наявні достатні докази вчинення ними міжнародних злочинів. Затримання за таким ордером і подальша видача до Гааги можлива країною — членом Міжнародного кримінального суду або самою країною, у якій перебуває підозрюваний. Навряд чи путін поїде до країни, яка може його видати, або ж сам відправиться до Гааги.
— Чи були подібні приклади в історії?
— 4 березня 2009 року було видано ордер на арешт президента Судану Омара Аль-Башира. Це було безпрецедентне рішення, адже вперше йшлося про діючого главу держави, яка не була членом Міжнародного кримінального суду (до речі, росія також не є учасницею МКС). Аль-Башира звинувачували в міжнародних злочинах, зокрема в геноциді під час конфлікту в Дарфурі. Він перебував при владі 30 років і був заарештований у 2019-му, коли його правління було повалене в ході військового перевороту...
Тож зазвичай авторитарні високопосадовці, котрі скоїли тяжкі злочини, згодом опинялися на лаві підсудних. Це, зокрема, вище керівництво нацистської Німеччини, Японії, Руанди, Югославії (мова передусім про Слободана Мілошевича), а також диктатори Августо Піночет, Ніколае Чаушеску, Саддам Хусейн. Тяжкі воєнні злочини не мають терміну давності. Тож і путін відповість за кожен свій злочин проти України.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також думку Героїв України та дисидентів про переговори з росією
