На саміті лідерів JEF в естонському Таллінні 12 європейських країн дійшли домовленості щодо боротьби з тіньовим флотом РФ. Так, Велика Британія, Данія, Швеція, Польща, Фінляндія та Естонія запроваджують перевірку страхових полісів російських танкерів, які проходитимуть через протоку Ла-Манш, Данські протоки, а також Фінську затоку. Це рішення підтримали Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди й Норвегія. За словами прем’єр-міністра Естонії Крістена Міхала, РФ використовує свій тіньовий флот, щоб обходити санкції, а частину грошей з продажу “чорного золота” спрямовує на фінансування війни.
— За три квартали цього року від експорту нафти та газу РФ отримала 83 мільярди доларів. І це попри запроваджені санкції та цінову стелю на нафту (60 доларів за барель), — каже Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — Загалом третину російського бюджету становлять доходи від продажу енергоносіїв.
— Наразі 12 країн домовилися, що запровадять перевірки російських танкерів на предмет наявності у них документів міжнародної групи страхових клубів P&I Clubs, які є найбільш надійними, проводять виплати в разі якогось інциденту, — додає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Саме такі страховки передбачено для танкерів, що експортують нафту. Тоді як більша частина суден російського тіньового флоту мають сумнівні поліси у страхових компаніях Індії, Китаю тощо. Тож це рішення може бути ефективним, якщо європейці каратимуть російські танкери за неналежне оформлення страхування. Маю на увазі арешт чи заборону на входження в Балтійське море.
Зауважу, якщо з портів Чорного моря йде близько третини нафтового експорту Росії, то з портів Балтійського — понад половину. Можна сказати, РФ перетворила Балтику на нафтове море, збудувавши там два нові термінали — Балтійську трубопровідну систему — 1 з терміналом у Приморську і Балтійську трубопровідну систему — 2 з терміналом в Усть-Лузі — і не проконсультувавшись при цьому з країнами регіону. Тож вживати заходів щодо обмеження російського трафіку треба було давно.
— А чи може це рішення підвищити екологічну безпеку регіону?
І. Ус:
— Так. Країни розуміють, що технічний стан російських танкерів далекий від належного. Як приклад — у середині грудня в Керченській протоці зазнали катастрофи два танкери РФ — “Волгонефть 212” та “Волгонефть 239”. Відомо про витік щонайменше трьох тисяч тонн мазуту. Тому, звісно, країни Балтійського моря прагнуть убезпечити свою екологію.
— Чи зможе Росія обходити такі перевірки?
І. Ус:
— Думаю, що спроби будуть. Передовсім РФ намагатиметься домовлятися з відомими страховими компаніями про поліси. Інша річ — чи вони на це пристануть. Адже варто нагадати, що недавно ЄС запровадив 15-й пакет санкцій проти Росії. Під обмеження потрапили 52 судна з третіх країн, які входять до тіньового флоту РФ. Це збільшило загальну кількість підсанкційних танкерів до 79. Їм заборонено входити до портів ЄС й набувати послуги європейських компаній.
