Зняти економічну блокаду з ОРДЛО – така ідея пролунала під час останньої зустрічі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі в Мінську. Як повідомив спецпредставник голови ОБСЄ Мартін Сайдік, таку пропозицію начебто озвучив представник України у ТКГ Леонід Кучма.
"Ініціативу щодо зняття блокади з ОРДЛО першими озвучили російські інформаційні агентства, – коментує політолог Олег Саакян. – В ОБСЄ уже пояснили, що зняття блокади з ОРДЛО було не ініціативою Кучми, а представників “ДНР” та “ЛНР”. При цьому інформацію подали так, нібито є пропозиція скасувати блокаду. Насправді ж була пропозиція обговорити таку можливість.
Не дивно, що у нашому суспільстві новина викликала бурхливі дискусії. В Україні немає системної політики щодо Російської Федерації та окупованих територій, зокрема щодо теми економічної блокади. Немає адекватного висвітлення роботи мінської платформи в публічному просторі, а рівень довіри суспільства до переговорного процесу дуже низький".
– Коли була запроваджена торговельна блокада? І наскільки вона ефективна?
– 2016 року. Це був вимушений крок у відповідь на суспільний запит. І він, на мою думку, нас багато у чому послабив. Бо ми втратили можливість впливати на соціально-економічний простір на окупованих територіях.
– Як на мене, блокада торгівлі з ОРДЛО є доволі неоднозначною, – коментує директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. – Ми не бачили проблеми у контрабандній торгівлі з окупованими територіями, у тому, що в нас збільшувався товарообіг із країною-агресором. Коли ж громадські активісти, волонтери, бійці батальйону "Донбас" почали фізично блокувати залізничне сполучення з ОРДЛО, глава держави через рішення РНБО запровадив так звану блокаду з окупованими територіями.
Однак досить поїхати на територію Луганської чи Донецької областей, ближче до лінії розмежування, щоб побачити – трафік нікуди не зник, працює ціла система постачання товарів навіть із лінії КПП. Я сам бачив, як працюють так звані “помагайчики” у Станиці Луганській. Це коли приїжджає фура і товар перезавантажують у мікроавтобуси, а потім люди з великими кравчучками транспортують його на той бік. За декілька ходок можуть перевезти до 500 — 600 кг товару.
Трафік нікуди не зник, працює ціла система постачання товарів навіть із лінії КПП.
– На вашу думку, чи є сенс відновлювати товарообіг з окупованими територіями?
О. Саакян: – Нині уже неможливе повернення до економічних відносин, які були до початку війни або в перші її роки. Якщо погоджуватися на зняття блокади, то маємо висувати низку вимог. Варто, для прикладу, говорити про неможливість так званого оподаткування підприємств окупаційними адміністраціями на сході України, повернення фактично рейдерськи захоплених підприємств компаніям, чиєю власністю вони були тощо. Тільки тоді відновлення торговельних відносин з ОРДЛО можливе.
В усіх інших випадках це буде не відновлення, а просто декларативна заява, яка матиме негативні соціальні наслідки і призведе не до реінтеграції, а до збагачення тих, хто займається контрабандою, значно простішим способом.
В. Кулик: – Хоч гібридна блокада себе не виправдала, відмовлятися від неї і дозволяти торгівлю з окупованими територіями, означає фактично визнати протилежну сторону стороною певних переговорів та відносин.
По-перше, якщо в українських нормативних документах є поняття “окуповані території”, то, відповідно, вся відповідальність лежить на країні-агресорі, яка ці території окупувала. По-друге, якщо українські підприємства вступають у прямі економічні відносини зі суб'єктами господарювання, розташованими на окупованих територіях, – це порушення Кримінального кодексу.
По-третє, якщо ми відновлюємо торгівлю, це означає проведення прямих переговорів з Донецьком та Луганськом – не обов'язково з ватажками Пасічником чи Пушиліном, а, наприклад, із представниками “міністерств економіки” так званих "ЛНР" та "ДНР" чи окупаційних адміністрацій, які вступають у контакти з українським урядом. У цій ситуації ми починаємо йти за логікою Кремля, переводячи конфлікт на Донбасі з площини українсько-російської війни, тобто війни за незалежність і територіальну цілісність нашої держави, у площину внутрішньоукраїнського громадянського конфлікту. Що це, якщо не капітуляція?..
Дізнайтеся також, чи посадять Петра Порошенка. Про справу Крючкова, яку називають справжньою пасткою для екс-Президента.
