З 1 квітня ЄС запроваджує мита на американські товари загальною вартістю 26 мільярдів євро. Це відповідь на відновлення Штатами 25-відсоткових мит на сталь та алюміній з Євросоюзу, які набули чинності в середині березня.
Водночас очільник Білого дому Дональд Трамп пригрозив, що США введуть 200% мита на всі вина та інші алкогольні продукти з країн ЄС, якщо там не скасують мито на американське віскі. Раніше Штати оголосили про встановлення 10% мита на китайські товари. А Піднебесна ввела додаткові тарифи в розмірі 10 — 15% на американську сільгосппродукцію.
— Запроваджуючи високі мита, Трамп у такий спосіб намагається стимулювати внутрішнє виробництво та обмежує імпорт, — каже Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Проте паралельно у США мають застосовуватися державні інвестиції, пільгові кредити, зниження податків тощо. В іншому разі підвищення мит може просто призвести до зростання внутрішніх цін. Так, американський президент планує знизити податки. Але цей законопроєкт буде дуже проблематично провести через Конгрес.
— Протекціоністська політика Трампа базується фактично на ідеології ХІХ століття, — додає Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу. — Це дуже примітивний та неправильний погляд на економіку та міжнародну торгівлю. Але господарю Білого дому це ніхто не наважується пояснити. Наприклад, запровадження мит щодо Канади вдарить безпосередньо по американцях. Коли це зрозуміє Трамп, то він дасть задню. Що, зрештою, неодноразово вже й робив. Згадаймо, як нещодавно президент США скасував 50% підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з Канади. Це сталося через декілька годин після їхнього запровадження — на тлі відмови Канади від 25% надбавки на ціну за електроенергію, яку провінція Онтаріо експортує до США.
— До яких наслідків можуть призвести торгові війни?
● О. Хмелевський:
— Митні війни підвищують рівень цін як у США, так і в країнах, які вживають дзеркальних заходів. Зауважу, що Штати підвищили мита й на китайські товари. А Піднебесна вдалася до тих же заходів, збільшивши мита на американську продукцію, і звернулася зі скаргою у СОТ на дії США. Торгова війна набирає обертів, до неї залучається все більше країн.
Не виключено, що в результаті Канада, Мексика, ЄС та інші країни переорієнтуються з американської продукції на китайську, індійську тощо. Фінансові ринки США вже відреагували на торгову війну — суттєво знизилися фондові індекси, впав курс долара по відношенню до інших валют, рекордно зросли ціни на золото. Аналітики прогнозують рецесію економіки США в 2025 році з ймовірністю 30 — 40%. Вочевидь, ВВП Штатів буде знижуватися або принаймні його зростання суттєво сповільниться. Чи призведе це до якоїсь глобальної кризи, наразі говорити рано. У новій митній війні своє слово має сказати Світова організація торгівлі.
● О. Савченко:
— Фондовий ринок показує, що криза вже почалася. Про це свідчить падіння індексів. Що далі? Це може перерости в глобальну фінансову кризу, а відтак — і в економічну. Але тут є певний плюс для України. Кризові процеси призводять до падіння цін на нафту, яка є основним джерелом доходів Росії. Якщо вартість “чорного золота” суттєво знизиться, то країна-агресорка матиме значно менше коштів, щоб продовжувати війну.
— Митні війни вже неодноразово призводили до негативних наслідків, як-от до рецесії світової економіки, — додає Дмитро Франчук, політичний аналітик. — Варто згадати хоча б Велику депресію 1930-х років. Тоді США ухвалили закон Смута — Гоулі, підвищивши мита на імпортні товари. Це спровокувало відповідь від Європи, зниження обсягів торгівлі та загострення економічної кризи.
Тому країни часто сідають за стіл переговорів, щоб уникнути подальшої ескалації. Наприклад, торговельна війна між США та ЄС через авіабудування тривала понад 16 років. Але в 2021-му сторони досягли угоди про тимчасове припинення мит. Світова організація торгівлі нерідко виступає арбітром у таких спорах. У 2003 році вона змусила США скасувати мита на сталь після скарги ЄС та Японії.
— Тарифні війни зачеплять і нашу країну.
● О. Хмелевський:
— Так, мита на сталь та алюміній, запроваджені Дональдом Трампом, стосуються й України. У 2024 році наші підприємства (“Інтерпайп” та “Арселорміттал Кривий Ріг”) продали в США металургічну продукцію на 500 мільйонів доларів. Як бачимо, це незначні поставки. І якщо навіть американці відмовляться купувати нашу продукцію, ці обсяги можна буде реалізувати в інших країнах.