“Якщо наші зусилля зупинити війну в Україні проваляться протягом декількох днів, ми повідомимо президента Трампа, що переговори більше не є життєздатним варіантом”, — заявив державний секретар США Марко Рубіо.
Спецпредставник американського президента з питань України Кіт Келлог визнав, що заява Рубіо жорстка, але погодився, що саме так повинні діяти США. “Ми втомилися від того, що відбувається, — зазначив він. — У світі дуже багато інших проблем, до розв’язання яких мають бути залучені Сполучені Штати. А ця війна триває дуже довго”.
— Зі самого початку було зрозуміло, що перемовини можуть провалитися, — каже керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович. — Оскільки США не беруть безпосередньої участі у війні, вони будь-якої миті можуть змінити своє ставлення до неї і вийти з перемовного процесу.
Як на мене, заява Рубіо більше адресована Росії. Путіну дають зрозуміти: якщо ви не будете сідати за стіл перемовин і говорити про конкретні речі, то ми припинимо будь-який діалог. Це як мінімум означає, що будуть збережені всі санкції, запроваджені проти РФ. Це означає, що можлива підтримка України на тому рівні, який був визначений ще попередньою адміністрацією США. Це буде ще одним сигналом Сполучених Штатів Європі, що РФ — ненадійна країна, з якою не варто вести розмови.
— Я вважаю, що це спроба тиску, можна сказати, навіть певного шантажу на нашу адресу, на адресу Росії і певною міру на адресу Європи, — додає політолог Володимир Фесенко. — Зауважу, що наразі йдеться не про закінчення війни, а про припинення вогню. Це не те саме. Чому кажу про тиск на Європу? Бо є щонайменше два питання, в яких фігурує Європа і які пов’язані з вимогами Москви.
По-перше, росіянам дуже не подобається ідея, що після війни на території України може бути європейський військовий контингент. І, схоже, деяким людям в адміністрації Трампа це також не подобається. По-друге, що головне, росіяни вимагають скасування санкцій. А будь-яке скасування обмежень, навіть поетапне, потребує згоди європейців. Адже левова частка санкцій, значущих для Росії, стосується саме Європи. Обсяги торгівлі РФ з європейцями значно більші, ніж обсяги торгівлі зі Сполученими Штатами. Та й більша частина фінансових активів Росії заморожена в Європі. Розблокування фінансових санкцій, відновлення роботи російських банків на міжнародних ринках та платіжної системи SWIFT для Росії — усе це може відбутися лише зі згоди Європи. Очевидно, американці зрозуміли, що треба домовлятися з європейцями.
Позитив у тому, що Європа приєднується до переговорного процесу. Але проблема в тому, що Москва вимагає, щоби були скасовані санкції, перш ніж вона погодиться на припинення вогню. А логіка має бути іншою — спершу згода на припинення вогню, і тільки після цього поетапне скасування санкцій.
— Наскільки серйозно варто сприймати погрози Рубіо про можливий вихід США із переговорів?
● І. Рейтерович:
— Як на мене, Штатам не вдасться повністю вийти з переговорів і сказати, хай Росія сама розбирається з Україною або хай Європа бере на себе питання припинення війни. Бо це означатиме тотальну кризу лідерства США, що ударить по країні, зокрема в економічному сенсі. Трамп укотре хоче підвищити ставки і натиснути на Росію. Гаразд, можливо, також на Україну. Щоправда, ми тут зіграли на випередження — пішли на певні поступки. Тож вимагати від нас чогось більшого за умови, що Росія не йтиме назустріч, Сполучені Штати не зможуть.
— Україна вже понад місяць, з 11 березня, демонструє готовність до повного припинення вогню, — зауважує голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко. — Додатково ми підкріплюємо свою цілеспрямованість підписаним зі США меморандумом щодо копалин. І якщо Сполучені Штати вийдуть з переговорів, це не означає, що вони забудуть тему України. Ми показуємо, що є надійним партнером США. На відміну від Росії, яка виставляє Трампа посміховиськом.
На мій погляд, провал перемовин буде провалом безпосередньо Путіна, його політики, його подвійних стандартів. Насправді у нього був шанс вийти з війни із можливістю бодай якогось перезавантаження відносин з Європою і зі Сполученими Штатами. Йому це обіцяли і показували, що це абсолютно реально. Але Путін обирає війну. Саме тому бачимо таку реакцію пана Рубіо.
Навряд чи вирішальними будуть найближчі декілька днів. Думаю, дедлайн продовжать до 9 травня, а можливо, й до середини травня. Хай там як, але у США вже є розуміння, що Путін банально бреше. Щоправда, зв’язок Дмитрієва з Віткоффом має серйозний вплив на Трампа. І Трамп намагатиметься залишити можливість для дипломатичного вирішення ситуації.
● В. Фесенко:
— Погрози Рубіо варто сприймати серйозно. Це позиція Трампа. Він не хоче чекати, а хоче домовленостей найближчим часом. Один дедлайн у нього вже зірвався. Це — 20 квітня. Тепер інший дедлайн, можливо, останній. Це — кінець квітня. Трамп хоче до ста днів свого президентства здобути велику дипломатичну перемогу — припинення війни в Україні. Якщо цього не станеться, то він може втратити інтерес до подальшого переговорного процесу. І тоді війна продовжиться, а Трамп, найімовірніше, або прямо, або опосередковано вийде з переговорної гри.
— Яка ймовірність того, що про перемир’я все ще вдасться домовитися?
● В. Фесенко:
— Якщо Путін для того, щоб Трамп не зірвався з переговорного гачка, погодиться хоча б на часткове припинення вогню, то шанс на продовження переговорів є. До речі, оголосивши так зване великоднє перемир’я, Путін укотре спробував продати господареві Білого дому імітацію своєї готовності до припинення вогню. Але якщо очільник Кремля відмовиться від перемир’я, а ми не погодимося на односторонні поступки, то Трампові може урватися терпець.
— Чого тоді чекати? Чи може Трамп покарати Росію жорсткішими санкціями?
● В. Фесенко:
— Можливо, якісь жести незадоволення у бік Росії будуть. Але пекельних санкцій я не чекаю. Чомусь у нас бажане видають за дійсне — думають, що якщо у Трампа увірветься терпець, то він неодмінно почне запроваджувати проти РФ дошкульні обмеження. Ні, очільник США не хоче йти на прямий конфлікт із Путіним, він хоче зберегти містки на майбутнє.
Понад те, є ризики виникнення іншої ситуації. Якщо Трамп вирішить, що проблема не в Росії, а в нас та в Європі (а це більш імовірно!), то припинить спроби закінчити війну. І тоді домовлятиметься з Росією без питання про припинення вогню в Україні. Це поганий варіант, і він викличе дуже багато критики.
● І. Рейтерович:
— Може бути таке, що Росія за певний час виявиться більш договороспроможною, бо розумітиме, що війну, яка розвивається абсолютно не за її сценарієм, треба закінчувати. І Сполучені Штати повернуться у процес перемовин, але вже із жорсткішими вимогами до РФ.
— Чи надаватиме Вашингтон нам підтримку, якщо переговори будуть зірвані?
● В. Фесенко:
— За Трампа жодного рішення про допомогу Україні не було і не буде. Те, що він призупиняв, — це залишки допомоги за рішенням Байдена. Зеленський ще декілька тижнів тому сказав, що безоплатної допомоги від США більше не буде. Трамп не тільки не допомагатиме нам, він хоче, щоб ми через ресурсну угоду заплатили за допомогу, яку отримували три роки. Максимум, що можливе (і за це, як я розумію, теж триває боротьба), — щоб ми купували зброю у США. Частина наших стратегічних ресурсів може бути заставою для постачання американської зброї надалі. Крім того, ймовірний варіант придбання зброї у США за європейські гроші.
● І. Чаленко:
— Україна сам на сам з Росією не залишиться. У нас є партнери з Коаліції охочих. Зверніть увагу: останній “Рамштайн” зібрав рекордний обсяг нових зобов’язань щодо допомоги Україні — на 21 мільярд євро. Якщо США політично відійдуть від керування антипутінською коаліцією, як було за Байдена, це не означає, що вони взагалі позбавлять нас доступу до своєї військової продукції. На сьогодні Україна може забезпечити Сили оборони власним озброєнням на 40%, третина надходить з європейських країн, ще третина залишається за США. От нині стоїть завдання, щоб ми цієї третини від США не втратили. Ми готові її купувати.
Звичайно, хотілося б більшої проактивності Білого дому в реалізації політики “мир через силу”, тобто тиску на Кремль для стимулювання Путіна до реального компромісу і закінчення активної фази бойових дій. Бо на сьогодні ми цього тиску не бачимо.
— Якщо домовитися про перемир’я не вдасться, як може розвиватися ситуація на фронті?
● В. Фесенко:
— Багато хто з військових експертів вважає, що Росія, в якої також ресурси обмежені, спробує до осені домогтися якоїсь перемоги над Україною. Росіяни вважають, що Україна ослабла, бо не має американської допомоги, і що тепер треба максимально на нас натиснути, щоб обвалився наш фронт. Вони також хочуть деморалізувати українських громадян — б’ють по Сумах, по Харкову, Кривому Рогу, по Дніпру, Одесі, щоб якомога більше людей вимагали миру за всяку ціну.
Путін, як написали в одному європейському виданні, вважає, що нині не квітень 2025 року, а квітень 1945 року. Ще трохи — і він виграє війну. А йому треба продемонструвати, що він війни не виграє. Ключовою передумовою для того, щоб продовжилися або поновилися переговори про припинення вогню, є не Трамп і навіть не Європа (Європа може тут опосередковано відіграти свою роль). Потрібна консолідація наших і партнерських ресурсів для того, щоб зупинити наступ ворога. Вдасться зупинити наступ — отоді буде вирішальна передумова для припинення вогню. Тоді Путін зрозуміє, що не може зламати Україну, і піде на перемовини.
