Серед головних — повага до суверенітету всіх країн, поновлення мирних переговорів, розв’язання гуманітарної кризи. У документі, зокрема, вказано: “Важливо підтримувати зустрічні кроки Москви і Києва на користь якнайшвидшого відновлення прямого діалогу, поступового зниження напруженості ситуації і повного припинення воєнних дій”.
У Китаї вважають, що “односторонні санкції (не затверджені Радбезом ООН. — Авт.) та максимальний тиск не можуть розв’язати проблему, вони лише створюють нові проблеми”. Водночас зазначають, що неприпустимим є “застосування ядерної зброї”.
Позицію Китаю щодо війни РФ проти України аналізуємо з директором Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом і президентом Розвиткової агенції досліджень та аналітики RADA Дмитром Васильєвим.
— Що, на вашу думку, змусило Китай оголосити так званий план миру для України?
● В. Кулик:
— Як на мене, це не план, а бачення Китаєм війни, яку веде Росія в Україні. Адже документ не передбачає чіткої мети, завдань і термінів їх практичної реалізації. Очевидно, Пекін оприлюднив цей документ для того, щоб зібрати під свою візію голоси інших держав, які вагаються або намагаються зберегти нейтралітет. Це — країни Латинської Америки, Південної Азії, Африки, зокрема Іран та Індія.
● Д. Васильєв:
— Думаю, що Росія попросила Китай про озвучення деяких наративів. Це результат переговорів — публічних та непублічних — між Москвою і Пекіном. Мирним планом пропозиції Пекіна не можна назвати. Бо вони загалом виходять з інтересів Кремля й абсолютно не враховують інтересів Києва.
Керівництву КНР потрібно добре ознайомитися з мирним планом України із десяти пунктів, де чітко вказано, що потрібно робити для того, щоб у нас був тривалий мир. Зауважу, що на засіданні Генасамблеї ООН Китай відмовився підтримати резолюцію про мирний план України.
— Які пункти китайського плану прийнятні для нас, а які, навпаки, небезпечні?
● В. Кулик:
— Неприйнятним є пункт про скасування західних санкцій проти РФ. Китай проти такого інструменту політичного тиску загалом, бо й сам певною мірою підпадає під західні обмеження. Немає і слова про виведення російських військ. Мовиться лише про мирні переговори.
Але тішить пункт про недопущення використання ядерної зброї під час цієї війни.
Загалом оприлюднений план нереалістичний, бо не задовольняє інтересів безпосередніх сторін конфлікту. На підставі цього документа жодна з них не зможе досягти своїх стратегічних цілей у війні.
● Д. Васильєв:
— Китай узагалі не згадує про злочини Росії — ні воєнні, ні гуманітарні. Не називає війну війною, а говорить про “кризу в Україні”.
Небезпечним є пункт про мирні переговори. Мирні переговори на базі чого? На базі того, що Росія сказала — декілька українських областей плюс Крим належать їй? Це не відповідає інтересам України та принципам міжнародного права.
— З огляду на цей документ та загалом на поведінку Пекіну, чи можемо сказати, на чиєму він боці нині?
● Д. Васильєв:
— Китай зацікавлений у своєму впливі на Росію. Він хоче скористатися слабкістю росіян, щоб узяти в них якнайбільше територій та ресурсів. Водночас Пекін займає позицію опонента США. Він не хоче підтримувати Україну, бо Україну підтримують Сполучені Штати.
Китай не бажає входити у жорсткий конфлікт із Заходом, не хоче наражати свої компанії на жорсткі санкції. Адже частка торгівлі зі США та країнами Заходу у загальному обсязі зовнішньої торгівлі Китаю становить понад 50%, тоді як з РФ — лише 2%.
Водночас Пекін не хоче перемоги Росії. Китаю вигідна тривала війна низької інтенсивності в Україні, яка, з одного боку, не призводить до якихось гуманітарних катастроф, а з другого — послаблює економічний та військовий потенціал РФ і Заходу. Бо тоді Росія і Захід стають поступливішими перед бажаннями Пекіну.
