Для порівняння: за той самий час РФ витратила на подібні цілі 11,8 мільйона доларів, тобто у понад два рази більше, повідомляє сервіс моніторингу реєстраційних даних Опендатабот.
— Лобізм як явище зародився у США й там набув демократичних, прозорих проявів, чого немає в інших країнах, — каже політолог Максим Джигун. — Іноземні уряди вдаються до послуг американських лобістів, оскільки не всі питання можна вирішити на тих чи інших двосторонніх зустрічах. Тож коли бракує впливу й зв’язків, залучають лобістські компанії. США ведуть облік таких компаній. І їхні послуги офіційно може замовити будь-хто — фізична особа, приватна компанія чи уряди країн. Загалом обсяг витрат на лобізм у США за минулий рік сягнув 4,4 мільярда доларів.
— Лобістські кампанії відігравали важливу роль в ухваленні низки рішень, як-от щодо надання нам зброї (HIMARS, Patriot, F-16), ухвалення санкцій проти РФ, — додає політичний аналітик Дмитро Франчук. — Минулого року Україна скоротила витрати на лобіювання у США майже в шість разів порівняно з 2023-м (366,6 тисячі доларів). На мою думку, нашій країні варто зберігати хоча б мінімальну, але професійну присутність у лобістському полі Вашингтону. У довгостроковій перспективі це може відігравати вирішальну роль у формуванні зовнішньої підтримки — як фінансової, так і військової.
— А як саме працюють лобісти?
● Д. Франчук:
— У США зареєстровано понад 12 тисяч лобістів — фізичних осіб і сотні компаній, які спеціалізуються на цьому. Співпраця починається з підписання контракту, який публічно фіксується у відповідному реєстрі. Далі лобіст готує стратегію, яка передбачає вплив на законодавців, американську адміністрацію, медіа. Опісля організовуються зустрічі, слухання, листування, інформаційні кампанії.
● М. Джигун:
— Щодо вартості таких послуг, то вона залежить від рівня приватної особи-лобіста чи компанії. У деяких місячний супровід коштує 5 — 10 тисяч доларів, а в інших — і 50 тисяч. А також від того, з ким треба буде домовлятися. Бо одна справа це робити з владою конкретного штату, а інша — з Білим домом. Відомо, наприклад, що у 2022 — 2023 роках британці (їхні прізвища не розголошуються) заплатили мільйони доларів лобістам, аби посилити підтримку України, зокрема щодо надання нам озброєння.
— А чому Київ так суттєво зменшив витрати на лобізм минулого року?
● Д. Франчук:
— Через війну наша країна змушена жорстко пріоритезувати витрати й витрачати кошти на нагальніше — зброю, енергетику, допомогу населенню. Також після повномасштабного вторгнення інтерес до України з боку США зріс без потреби в масових платних кампаніях. Цьому посприяв потужний медіа-резонанс. Ну й варто зауважити, що президент, МЗС та ОП напряму ведуть комунікацію з американськими політиками, використовуючи власні дипломатичні канали.
● М. Джигун:
— Минулий рік у США пройшов під знаком виборів. Відповідно — не було сенсу лобіювати інтереси в Білому домі чи Конгресі через невизначеність, хто ж прийде до влади. Ймовірно, цьогоріч лобістська активність зросте, зважаючи й на тарифні війни. Все більше країн докладатимуть зусиль, щоб отримати преференції. Думаю, Росія вже почала це активно робити.
