Партія “Слуга народу” оприлюднила перелік комітетів Верховної Ради дев’ятого скликання, які хочуть сформувати. Їхню кількість пропонують зменшити з 27-ми до 23-х. Чи потрібно це? І як насправді працюють комітети?
Про це знають Ігор Петренко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, Валентин Гладких, політолог, та Андрій Юсов, співголова ради Інституту національних інтересів.
— Які основні завдання депутатів у комітетах і скільки часу в місяць вони повинні присвячувати такій роботі?
А. Юсов:
— Перший і третій тижні календарного місяця впродовж сесії депутати мають проводити на пленарних засіданнях Верховної Ради України. Другий — працювати в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях. А четвертий тиждень відводиться для роботи з виборцями.
Чим займаються депутати у комітетах? Вони повинні давати оцінку законопроектам перед першим читанням і розглядати поправки, готуючи законопроект до другого читання.
І. Петренко:
— До складу кожного з комітетів входять, крім нардепів, фахівці апарату ВР — юридичного та експертного управлінь, які допомагають готувати документи, вносити правки.
А. Юсов:
— І згодом саме профільний комітет пропонує парламентові підтримати чи відхилити певний законопроект.
— Хто визначає кількість, склад, спеціалізацію комітетів ВР?
В. Гладких:
— Парламент. Верховна Рада може сформувати і 40 комітетів, і 20. Членами комітетів є всі депутати. Мінімальна кількість нардепів в одному комітеті — 7 (до речі, раніше було 10).
— Як відбувається розподіл депутатів по комітетах?
І. Петренко:
— Він добровільний. У комітети депутатів делегують їхні фракції.
В. Гладких:
— Що престижніший комітет, що більші в ньому “грошові потоки”, які можна розділити, то більше охочих стати його членом. Водночас є комітети, у які важко набрати навіть сім депутатів.
— I які комітети найпопулярніші?
І. Петренко:
— Їх ще називають “хлібними” — це бюджетний, регламентний, з питань енергетики, охорони здоров’я.
В. Гладких:
— Серед молодих депутатів дуже популярний комітет з питань євроінтеграції. Багато нардепів розглядають його як турфірму для безплатних подорожей за кордон.
— Скільки депутатів входить у такі “хлібні” комітети?
— Ось порівняйте: у комітеті з питань бюджету наразі 29 членів, а з питань культури і духовності — сім. У комітеті з питань податкової і митної політики — 32 нардепи, з питань аграрної політики і земельних відносин — 30, а в комітеті з питань освіти і науки — семеро.
— Наскільки ефективна робота комітетів?
І. Петренко:
— Ви самі бачите, як у Верховній Раді неодноразово реєструють для розгляду законопроекти із суперечливими моментами, неузгодженостями з іншими законопроектами. Хоча за цим насамперед мають стежити апарати комітетів.
Є частина обранців, котрі не з’являються на засідання і просто номінально рахуються їхніми членами.
А. Юсов:
— Часто народні обранці сприймають тижні роботи в комітетах як можливість займатися іншими справами або відпочивати. Через це профільні комітети не можуть зібратися на засідання і нерідко мусять це робити в сесійний тиждень — після пленарних засідань або в перерві між ними. Це позначається на якості законопроектів.
В. Гладких:
— Трапляється, що нардепи навіть передають свій голос для голосування на комітеті колегам по фракції.
— Чи передбачена відповідальність за таку несумлінність?
— Працівники секретаріату ведуть облік робочого часу депутатів. Є обліковий табель, який підписує голова комітету. На його підставі депутатові нараховують зарплату. Але це все теорія. Ви уявіть собі працівника секретаріату, який наважиться не протабелювати нардепа чи поставить йому прогули, або голову комітету, який не підпише табель! Формально таке відстеження ведеться, але воно не демонструє справжньої картини.
А. Юсов:
— Єдина відповідальність за прогули може настати за поданням керівництва ВР — позбавлення зарплати за період, коли нардеп без поважної причини пропускав такі засідання. На практиці це відбувається дуже рідко.
— Що думаєте про пропозицію зменшити кількість комітетів Верховної Ради?
— Це спростило би співпрацю парламенту й уряду, профільних комітетів і профільних міністерств на етапі підготовки законопроектів і держбюджету. Наприклад, сьогодні Міністерство соціальної політики одночасно комунікує з кількома профільними комітетами Верховної Ради. Якщо таке скорочення не стане механічним об’єднанням без узгодження з роботою уряду, то, безперечно, піде на користь.
Додам ще, що місія Кокса — Кваснєвського (моніторингова місія Європарламенту, яка декілька років діяла в Україні для напрацювання пропозицій щодо реформування ВР) рекомендувала об’єднати сесійні тижні з тижнями роботи в комітетах. На їхню думку, це допоможе дисциплінувати депутатів, наблизить наш парламент до європейської практики, спростить відстеження перебування депутата у ВР і сприятиме більш активній його роботі поза межами сесійної зали. Таке реформування, як на мене, — на часі.
Читайте також про те, чи не варто узаконити права тих, хто виступатиме проти монобільшості у новій ВР.
