Як працюватиме новий парламент? Про плани депутатів — з перших уст

Представники “Слуги народу”, “Голосу”, “Європейської солідарності” та “Батьківщини” - про першочергові плани в парламенті та вибір між опозицією і коаліцією.

Фото УНІАН
Фото УНІАН

За два тижні новообрані депутати зберуться на перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання. Нині усі обіцяють працювати для добра країни. Чи так буде насправді — покаже час. І щоби перевірити це згодом, ми вирішили зафіксувати слова депутатів на сторінках газети.

Про перші кроки у парламенті, плани щодо опозиції та багато іншого говоримо з депутами Іриною Верещук (“Слуга народу”), Софією Фединою (“Європейська солідарність”), Ярославом Юрчишиним (“Голос”), Михайлом Волинцем (“Батьківщина”).

ПРІОРИТЕТНІ ПЛАНИ

— Які законопроекти для голосування насамперед пропонуватиме “Слуга народу” — партія, яка має більшість у новому парламенті?

І. Верещук:

— Ми виступаємо за першочергове прийняття законів, котрі регулюють діяльність парламенту. Йдеться про зняття депутатської недоторканності, покарання за кнопкодавство, затвердження регламенту, котрий передбачатиме зменшення кількості парламентських комітетів. На нашу думку, у Верховній Раді надто багато комітетів, деякі з яких дублюють функції один одного. У результаті рада продукує багато законодавчого спаму. Також ми вважаємо, що потрібно зменшити апарат Ради, це приведе до зменшення видатків на його утримання.

— Як щодо закону про імпічмент президента, який обіцяв Володимир Зеленський?

— Прийняття тих законів, котрі обіцяв президент, — також серед нагальних. Йдеться не лише про закон про імпічмент президента, а й про тимчасові слідчі комісії, відповідальність за незаконне збагачення.

— Чимало виборців хвилюються, що “Слуга народу” хоче ухвалити закон, який стосується автономії Донбасу. Це так?

— Ні. Закони, що стосуються автономії Донбасу із закріпленням відповідних змін у Конституції України, точно не пройдуть.

— Над якими законопроектами насамперед працюватиме “Голос”?

Я. Юрчишин:

— Ми вважаємо, що передусім потрібно прийняти закон, котрий унеможливить сепаратні переговори з країною-агресором. Крім того, тепер “Голос” допрацьовує законопроект, котрий стосується зменшення впливу власників медіа на редакційну політику ЗМІ, це наш антиолігархічний пакет.

Також ми виступаємо за проведення парламентської реформи, зокрема скасування депутатської недоторканності, відкликання депутата за прогули засідань у ВР та комітетах. Потрібно реформувати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Саме ці закони ми вважаємо пріоритетними.

— А які пріоритети в роботі “Європейської солідарності” в парламенті?

С. Федина:

— “ЄС” серед першочергових завдань ставить виконання дорожньої карти угоди про асоціацію між Україною і ЄС та підготовку всіх змін до законів, котрі потрібні для її втілення. Також слід прийняти закони, що потрібні для подання заявки для членства в НАТО. Йдеться про реформу оборонного сектора, боротьбу з корупцією. Серед пріоритетних — закони про інформаційну безпеку країни.

Особисто я подам законопроект про визнання депортації українців у 1944 — 1957 роках злочином комуністичного режиму проти українського народу. Нагадаю, 9 вересня — 75 роковини початку депортації, в якій постраждало понад 850 тисяч українців.

— Які робочі плани фракції “Батьківщини”?

М. Волинець:

— Пропонуватимемо колегам використати ідеї “Нового економічного курсу України”, який напрацювала “Батьківщина”. Викликом номер один для парламенту мало б стати подолання корупції. Ми категорично проти продажу землі. Також не допустимо прийняття нового Трудового кодексу в редакції Володимира Гройсмана, Михайла Папієва, Степана Кубіва.

КОАЛІЦІЯ ЧИ ОПОЗИЦІЯ?

— Великою інтригою є те, чи співпрацюватимуть “Слуга народу” і “Голос”. Пане Ярославе, ваша партія буде в опозиції до пропрезидентської?

Я. Юрчишин:

— Будемо визначатися, коли отримаємо конкретну програму дій більшості депутатів.

Адже не можна бути в опозиції до того, чого поки що нема.

Якщо представники партії виконуватимуть передвиборчі обіцянки, що стосуються сфери економіки, правосуддя, боротьби з корупцією, то немає потреби переходити до них в опозицію. Якщо ж пропрезидентська партія переступатиме червоні лінії й ініціюватиме перегляд мовного законодавства, ми перейдемо в жорстку опозицію.

До та після виборів ми не отримували офіційних запрошень від “Слуги народу” взяти участь у створенні коаліції. Думаю, що нелогічно створювати коаліцію “Голосу” й “СН”, зважаючи на те, що більшість в парламенті вже існує.

— Пані Iрино, слово вам. Буде “СН” об’єднуватися з “Голосом” чи ні?

І. Верещук:

— “Слуга народу” хоче, щоб хтось розділив з нами відповідальність за стан справ у країні, зокрема, йдеться про роботу в комітетах та міністерствах. Тож ми готові запросити в коаліцію, зокрема, партію “Голос”. Але чи її депутати погодяться? “Слуга народу” має 254 парламентарі, партія Святослава Вакарчука — 17. Не думаю, що вони захочуть розділити з нами весь негатив, котрий дістається владі. Але наші двері відчинені. Зрештою, ми готові віддати “Голосу” крісло віцеспікера.

— “Голос” погодиться на таке?

Я. Юрчишин:

— Дякую, але нас не цікавлять політичні посади. “Голос” готовий делегувати професіоналів на керівників комітетів, це більша відповідальність, ніж сісти в крісло віцеспікера. Наша депутатка Інна Совсун може очолити освітній комітет, Ольга Стефанишин — медичний. Це буде більш змістовний внесок “Голосу” в українську політику, ніж робота віцеспікера.

— З ким співпрацюватиме “ЄС”?

С. Федина:

— Якщо “Слуга народу” дбатиме про державні інтереси, то нам немає сенсу бути в опозиції до них. Я мала нагоду поспілкуватися з деякими депутатами зі “СН”, це, як виявилося, дуже освічені та мудрі люди, котрі вболівають за державу. З ними потрібно налагоджувати діалог. Утім якщо ж монобільшість спробує закатати незалежність України в асфальт та здати її Путіну, то “Європейська солідарність” чинитиме опір.

— Юлія Тимошенко заявляла, що “Батьківщина” готова до коаліції зі “СН”. Щось змінилося чи ні?

М. Волинець:

— Країна в жахливому стані, тому варто об’єднатися й допомагати всім тим, хто готовий брати на себе відповідальність за державу.

Ми готові підставити “Слузі народу” своє плече, якщо монобільшість не проштовхуватиме законів, котрі погіршують життя пересічних людей.

— Пані Iрино, ви сказали, що готові до співпраці, зокрема, з “Голосом”. Як бачите, інші депутати теж не в категоричній опозиції до вас. “Слуга народу” може створити коаліцію з ними?

І. Верещук:

— Я думаю, що ми знайдемо спільну мову і з “Голосом”, і з “ЄС”, і з “Батьківщиною”. Небезпека для парламенту — це “Опозиційна платформа — За життя”. Вона намагається змінити курс країни, заграваючи з Росією. Якщо “ОПЗЖ” робитиме це постійно, то про злагоджену роботу Ради можна забути.

ПРО БЛОКАДУ ТРИБУНИ І ЗАКЛИК ДО МАЙДАНУ

— Якщо більшість не підтримуватиме законопроекти, ініційовані вашими фракціями, що робитимете?

Я. Юрчишин:

— Свої ідеї ми представлятимемо не лише нардепам, але й громадськості та міжнародним партнерам. Якщо суспільство їх підтримуватиме, а “Слуга народу” блокуватиме, то отримає порцію критики від людей.

Ми формуватимемо як парламентські, так і позапарламентські групи впливу, щоб проводити наші закони. Якщо “Слуга народу” справді сповідуватиме нову якість політики, то буде нелогічно відмовлятися від наших пропозицій.

С. Федина:

— У “Європейській солідарності” допускають, що “Слуга народу” перешкоджатиме прийняттю наших законопроектів. Тому не відкидаємо, що тоді вдаватимемося до блокування трибуни. Якщо такі наші кроки будуть недієвими, то є інші механізми тиску на більшість. Один з них, утім, вкрай небезпечний і тому дуже б не хотілося до нього вдаватися, — йдеться про звернення до виборців вийти на новий майдан. Але треба розуміти: деякі сили можуть використати це для початку громадянської війни в Україні.

М. Волинець:

— У нашій фракції чимало людей, котрі не вперше працюватимуть у парламенті. І ми маємо досвід, як домогтися прийняття потрібних країні законів. Певна річ, переконуватимемо колег з інших фракцій їх підтримати. Хоча, може, доведеться вдаватись і до блокування трибуни.

Читайте також текст про особливий статус депутата в Україні, ризики його скасування та закордонну практику

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Агентство стверджує, що під шаленим натиском російських військ ЗСУ змушені відступати.

23.11
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремлівський диктатор не любить коли його обманюють, а генерал цим якраз і займався.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Відстань між генералом і солдатом повинна бути мінімальною.

23.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ (мобільний крематорій РФ)

Росія закупила мобільні крематорії задовго до вторгнення в Україну.

23.11
Подробиці
Півтора місяця після отруєння. Фото: Вікіпедія

Офіс директора Національної розвідки США (ODNI) вперше розсекретив меморандум 2016 року про політичні вбивства за кордоном. Звіт на двох сторінках був підготовлений на прохання комітетів з розвідки Конгресу США.

23.11
Cтиль життя
Фото: facebook.com/NacionalnijPrirodnijParkSynevir

Реабілітаційний центр у НПП “Синевир” допомагає парнокопитним повернутися до дикої природи.

23.11
Подробиці
Фото: МВС

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

23.11
Подробиці
Скриншот з відео

Російська армія здійснила спробу штурму українських позицій у Времівці на Донеччині. Знищити колону окупантів вдалось завдяки, в тому числі, автоматам на дронах.

23.11
Подробиці
Фото архівне, facebook.com/Ministry.for.restoration

У Медиці на Підкарпатті о 8:00 ранку 23 листопада фермери розпочали протест: блокують дорогу, що веде до прикордонного переходу з Україною.

23.11
Подробиці
Фото: interfax.com.ua

Головне управління розвідки Міноборони підтвердило розробку в РФ документа з поділом України на три частини.

23.11
Подробиці
Фото: telegram.org

Новообраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення Річарда Гренелла, свого колишнього керівника розвідки, на посаду спеціального посланця з питань російсько-української війни.

23.11
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Північнокорейські солдати вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених територіях Харківщини. CNN повідомляє, що вони діють як "технічні радники" і залишаються окремо від російських підрозділів.

22.11
Подробиці
Фото: Вікіпедія

Йдеться про “Орєшнік”, який окупанти запустили по Дніпру. “Аналогів” йому, за словами диктатора, як завжди “немає”.

22.11
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

До створення ракетного комплексу причетний "Мінський завод колісних тягачів", який постачав техніку для російського ВПК.

22.11
Подробиці
Окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ поблизу Вугледару

За даними Офісу генпрокурора від початку Курської операції, росіяни вбили там 20 беззбройних українських військових.

22.11
Подробиці
Рівненська АЕС

Обстріли пошкодили критичні підстанції, важливі для стабільної роботи АЕС. Це викликає серйозне занепокоєння через ризики для енергосистеми та безпеки атомних станцій.

22.11
Подробиці
Фото:  Copyright © David Monniaux

Єдиним суттєвим козирем українців у цій війні залишається Курська область.

22.11
Подробиці
Фото: 225 ОШБ

На штурм наших позицій йдуть смертники і вони знають, що не повернуться.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

Розмір допустимих покупок зріс до 100 тисяч гривень, а витрати на енергетичні установки тепер не стануть перешкодою для допомоги.

22.11
Подробиці
Фото: вікіпедія

Міністр закордонних справ України не бачить змісту про щось говорити з Путіном.

22.11
Cпорт
Фото: facebook.com/EURO2024

Гравці скаржаться на надмірне навантаження у 70–80 матчів за сезон, тоді як клуби та організатори змагань фокусуються на прибутках. Що далі?

22.11
Подробиці
Фото: 60-та бригада

Українські військові ледве стримували сміх, коли побачили на якій техніці атакують штурмовики РФ.

22.11
Подробиці
Фото: wikimedia.org

До десяти з них застосований максимальний набір санкцій – 21 вид. Семеро - отримали їх вперше.

22.11
Подробиці
Скрін з відео

Внаслідок удару було поранено та ліквідовано понад 50 високопоставлених офіцерів.

22.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Крім того, окупанти продовжують наступати північним берегом Курахівського водосховища, де увійшли в село Берестки.

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Аліни Михайлової у Фейсбук.

Окупанти не дають евакуювати поранених воїнів. Якщо поранення не критичне, то українські захисники можуть навіть кілька днів залишатися на позиціях аж до наступної ротації.

22.11
показати більше