“Ми погоджуємося запросити Україну до розширеного партнерства в JEF. Агресія Росії проти України кинула Європу в найсерйознішу безпекову ситуацію з часів Другої світової війни. Наша підтримка України залишається непохитною. Ми також маємо багато чого почерпнути з досвіду українців у цій війні. Те, що Україна стає тісніше пов’язаною з JEF, також важливо для безпеки й стабільності в нашому куточку Європи”, — таку заяву після саміту організації зробив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Водночас норвезький урядовець зазначив, що JEF (The Joint Expeditionary Force — Об’єднані експедиційні сили) посилить роботу задля якнайкращої координації з НАТО. То що ж це за організація? І чим може бути корисною для нас співпраця з нею?
— Це така собі коаліція, яку 2014 року створила та очолила Велика Британія, — пояснює експерт з міжнародних питань Володимир Воля. — До ініціативи приєдналися дев’ять країн: Данія, Норвегія, Ісландія, Швеція, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія та Нідерланди. Головна мета JEF — забезпечення колективної оборони та підтримка стабільності в регіоні.
За потреби Об’єднані експедиційні сили здатні розгорнути понад 10 тисяч військових для проведення гуманітарних місій або для бойових операцій високої інтенсивності. ОЕС можуть діяти самостійно чи у взаємодії з НАТО, ООН чи ЄС. До слова, всі десять країн — учасниць JEF є також членами Північноатлантичного альянсу.
— Завдання ОЕС нині — патрулювання морських, повітряних та наземних рубежів у Північній Європі, зокрема у Балтійському регіоні, та реагування на кризи, — додає керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. — Для прикладу, на початку цього року, після підозрілого пошкодження підводної кабельної лінії електропередач у Балтійському морі та кількох підводних кабелів зв’язку у Фінській затоці, учасники ініціативи запустили посилений моніторинг підводної інфраструктури.
— Що може дати нам розширене партнерство з Об’єднаним експедиційним корпусом? I чому Києву не пропонують повноправного членства в цій організації?
● В. Воля:
— Найважливіше тут — обмін військовим досвідом. Ще 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії, держави — учасниці Об’єднаних експедиційних сил посилили координацію з Україною. Вони підтримують нас політично, військово та фінансово, відбуваються спільні навчання, консультації. Нас цілком влаштовує такий формат співпраці, як розширене партнерство. Це такий собі політичний жест із боку наших партнерів у Північній Європі. А не пропонують вони нам повноправного членства в ОЕС, вочевидь, тому, що ми не з їхнього регіону (як бачимо, у цій коаліції — головно країни Північної Європи та Балтії).
● Т. Загородній:
— Поки триває війна РФ проти України, навряд чи Об’єднані експедиційні сили будуть готові запросити нас до своїх лав. Бо їм страшно, ми в одному човні. Але важливо не те, що на папері, а те, що на практиці. Велика Британія, Нідерланди, Норвегія, країни Балтії активно співпрацюють з нами у військовій царині. Думаю, ОЕС — це основа для формування у майбутньому нового безпекового союзу поза НАТО, без країн, які можуть встромляти нам палиці у колеса. А наше розширене партнерство з ОЕС — це перший крок до членства в такому союзі.
