21 грудня набрала чинності постанова уряду Білорусі, яка передбачає повне закриття наземного кордону для автомобілів, поїздів та іншого транспорту (крім випадків, коли людина їде на похорон або відвідати тяжкохворого). Відтак, фактично покинути країну можна лише літаком. Причина — начебто загострення ситуації з пандемією COVID-19. Хоча експерти стверджують, що рішення — політичне.
— На сьогодні в Білорусі немає карантинних обмежень, які діють, наприклад, в Україні, Польщі, Литві. Люди в крамницях ходять без масок, ніхто за це не карає. Тому я не вірю, що закриття кордонів — це вияв турботи влади про здоров’я громадян, — каже Валерій Калиновський, білоруський журналіст із Мінська. — Влада, прикриваючись коронавірусом, просто вирішила обмежити права білорусів. І сталося це саме тепер не просто так.
На мою думку, рішення пов’язане, зокрема, з відкритим у Литві кримінальним провадженням проти білоруських силовиків, які побили в жовтні співвласника квіткового магазину Максима Хорошина. Він став відомим після того, як дарував квіти учасницям жіночого маршу протесту, які проходили повз його магазин. Максим зараз перебуває на реабілітації у Литві. Серед підозрюваних — заступник міністра внутрішніх справ Білорусі Микола Карпенков, котрий особисто бив та затримував протестантів у Мінську.
Очікується, що й інші країни відкриватимуть аналогічні кримінальні провадження. Адже білоруси, котрі виїжджають з країни, просять за кордоном політичного притулку й дають свідчення про звірства силовиків.
Не дивно, що Лукашенко та його команда вирішили обмежити виїзд з Білорусі через наземні кордони, щоб потерпілі від знущань силовиків не змогли покинути країну.
— Як суспільство сприйняло таке рішення Лукашенка?
— Люди обурені. Мало того, влада Білорусі ініціювала зміни до податкового кодексу, серед яких є можливість запровадження плати за виїзд із країни в транспорті. За це потрібно буде заплатити в еквіваленті на українську валюту 900 гривень...
Білоруси продовжують виходити на акції протесту, незважаючи на дуже жорсткі репресивні заходи влади. Після кожної акції у Мінську за гратами опиняється декілька сотень осіб. Люди там заражаються коронавірусом, дехто навіть через це помирає. Утім владі байдуже.
За 26 років правління Олександра Лукашенка ніколи в Білорусі не було такої потужної хвилі репресій. Ми вперше з таким зіткнулися. За чотири місяці боротьби люди дещо стомилися. Але, думаю, що протести не зупиняться. Навесні протестний рух зросте. Спротив триває, але менш масштабно, ніж це було одразу після фальсифікації виборів.
Зрештою, важко було сподіватися на те, що режим Лукашенка швидко здасться. Адже він за 26 років збудував вертикаль відданих собі людей. У багатьох була надія, що серед силовиків, чиновників буде багато тих, хто перейде на бік опозиції. Утім такі надії не справдилися.
— Наскільки ефективна діяльність лідерів опозиції?
— Саме лідери опозиції добилися запровадження санкцій проти представників білоруської влади. Нині триває створення альтернативних органів влади, зокрема тіньового уряду. Світлана Тіхановська проводить ефективні міжнародні зустрічі, зокрема щодо покарання за катування протестантів та вбивства. Тож, думаю, лідери опозиції діють у міру своїх можливостей.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Дмитру Разумкову вдалося обігнати президента за рівнем довіри українців
