Він був улюбленим актором Анджея Вайди. Знімався також у Кшиштофа Зануссі, Єжи Гоффмана, Клода Лелюша, Фолькера Шльондорфа та інших видатних режисерів. Два фільми, до створення яких долучився Даніель Ольбрихський, отримали свого часу “Оскара”... А ще він засудив у 2014 році анексію Криму, брав участь в акціях на підтримку Олега Сенцова та в мистецьких українсько-польських проектах.
Я поспілкувався з Даніелем Ольбрихським напередодні його ювілею.
— Пане Ольбрихський, 27 лютого вам виповнюється 75 років. Ви будете святкувати ювілей?
— Та чи я знаю? (Усміхається). Може, дружина організує вечерю, щоб ми зібрались у невеликому колі друзів. Проте спеціально не готуємося до моїх уродин... Ви знаєте, ті 75 років пролетіли дуже швидко! Нині я ще маю енергії і планів на стільки ж літ. (Сміється). Але, ймовірно, друга половина не буде такою тривалою. Хоча походжу з родини довгожителів. Скажімо, сестра моєї мами померла минулої весни у віці 111 років! І до кінця була в досить добрій формі... Тож я стараюсь брати до уваги, що 75 — це і багато, і мало водночас. Ну, й бути активним і тішитись кожним наступним роком.
— Усе життя, особливо в молодості, ви були дуже спортивною людиною. А як із цим сьогодні?
— Щоденно займаюсь! Нині, правда, ще не тренувався, бо вчора пізно пішов спати — мав виставу в театрі, а потім вчив текст для нового проекту. Та після розмови з вами обов’язково піду трохи розім’яти м’язи. Маю у себе вдома невеликий зал, який називаю боксерською. Там є груша, мішок, тренажери. Проводжу за ними кожного дня десь 45 хвилин. Окрім того, їжджу верхи. Маю коня (вже шостого в своєму житті), на якому займаюсь. Щонайменше 10 — 15 разів у місяць я в сідлі
— Перед нашим інтерв’ю спеціально переглянув голлівудський фільм “Солт”, де ви зіграли з Анджеліною Джолі. Скажіть, яка вона партнерка? Напевно, капризна й претензійна?
— Звідки ви взяли?! У роботі вона — взірець дисципліни, самовіддачі і професіоналізму. З нею хочеться працювати, перебувати на знімальному майданчику, бо справляє враження чарівної, теплої, відкритої особи. Невідомо, чи є такою насправді — може бути й мегерою. Про це Бред Пітт знає краще від мене. (Усміхається). Деяк і сцени того голлівудського фільму знімали у затоці в Нью-Йорку. Було холодно, як холєра, й іноді доводилось перезнімати кільканадцять разів. З різних технічних причин — наприклад, помилився моторний човен — і все, починай з початку. Анджеліна Джолі замерзла й тремтіла, але не скривилася навіть на секунду. (Усміхається).
Її красива брова не здригнулася й коли я помилився в англійському тексті. Став перепрошувати, а вона: “Нічого страшного, Даніелю. Ти дав мені шанс спробувати зіграти в тому дублі краще”. (Сміється). Ну така ось вона є! Як і всі інші великі зірки, з якими мені пощастило працювати. З європейців це були Моніка Вітті, Жан-Поль Бельмондо, Сімона Сіньйоре, а з американців — Берт Ланкастер, Кірк Дуглас, Енді Макдавелл і т. д.
— Вам доводилось також зніматись в Україні. Торік на екрани вийшов серіал “Сувенір з Одеси”, в якому ви зіграли одну з ролей. Опісля не було нових запрошень?
— Наскільки пам’ятаю, ні... Проте я й далі багато знімаюсь у кіно. Цьогоріч, здається, маю дві чи навіть три пропозиції. Не тільки з Польщі. Регулярно також граю у кількох театральних виставах. Це і класика (власне, вчора була комедія “Помста” Александера Фредро), і сучасні п’єси. А тепер пробую виставу на дві особи одного французького письменника. Забавна й зворушлива історія про батька та сина. Я, звичайно ж, граю батька.
— До речі, а у вас самого скільки дітей?
— Троє. У кожного — інша мати. (Даніель Ольбрихський був тричі одружений, зокрема зі співачкою Марилею Родович. — Авт.). Тепер маю двох онуків — Якуба й Антоні. Цікаво, що останній з дитинства виявляв інтерес до фехтування. Закінчив університет (має диплом історика), і нині є чемпіоном світу з боїв на середньовічних мечах та віцечемпіоном — на шаблях. Починав же займатись ще зі мною, коли був хлопчиськом! (Усміхається).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з хореографом Григорієм Чапкісом
