Він був серед цьогорічних учасників національного відбору на “Євробачення”, повернувшись на великі екрани через шість років після перемоги в одному з популярних телешоу. Багатьом сподобалась не тільки нова пісня — Savior — Олександра Порядинського, але й радикальна зміна іміджу. Цікаво, як йому вдалося так схуднути?!
— Сашко, з чим пов’язані такі вражаючі метаморфози?
— Можливо, ви читали в інтернеті: “Порядинський закохався, тому й схуд”. (Усміхається). Та це неправда! Скинути зайві кілограми мені довелось через здоров’я, що відчутно погіршилось. Я був у передінсультному стані. Тож треба було зайнятися собою — от і все.
Відтак став регулярно займатись спортом (три-чотири рази в тиждень — тренування плюс плавання), а також більше уваги приділяти харчуванню (їсти доводилось кожні 2,5 години). Перший місяць було дуже важко — іноді ноги просто відпадали (усміхається), але згодом ти швидко втягуєшся...
Перший місяць було дуже важко — іноді ноги просто відпадали.
Звичайно, звучить дуже гучно: мінус 70 кілограмів. Але це ж не відбулося в один день. Спочатку стрілка на вазі взагалі стояла, потім вдалося скинути півтора кг за тиждень, далі — два, опісля — три і т. д. Відтак за рік втратив 60 кг і ще 10 — за наступні шість місяців... Тож стан мого здоров’я стабілізувався.
— Тебе досі пам’ятають як переможця одного з вокальних телешоу. Скажи, наскільки участь у тому проекті загартувала твій характер?
— Наскільки загартувала, не знаю, бо й до того вже був доволі загартований. Я ж хлопець із села! (Усміхається). На “Х-факторі” мені було дуже цікаво й весело. Я там багато чого навчився — насамперед, як треба працювати... Знаєте, для артиста важливі не так спецефекти й танцюристи, як віддача на сцені та віра в те, що ти робиш. Це, власне, захоплює глядачів, які приходять на концерт.
— Мабуть, після пів року “миготіння” на ТБ тебе впізнавали на кожному кроці. Як ти витримав випробування телеславою?
— Ой, були і приємні, й неприємні моменти. З останніх — постійно просили гроші: “Я за тебе голосував, дай мені декілька гривень”. (Сміється). Інші підходили й грубо заявляли: “Ну ти і товстий. Схудни, пацан!” Ще хтось радив, чим мені далі займатись та як витратити призові кошти. Та більшість людей все-таки були адекватні... А щодо слави — не знаю. Чесно скажу: я така людина, яка воліє тихенько пройти, щоб мене ніхто не помітив. От і все. (Усміхається).
Чесно скажу: я така людина, яка воліє тихенько пройти, щоб мене ніхто не помітив.
— Нині ти вчишся у Державній академії культури. До зіркового студента викладачі ставляться з поблажками чи навпаки?
— Мені тут дуже подобається. Хоча й уваги більше, ніж до інших. Коли приїжджаю на сесію, викладачі завжди прискіпливі, але... Це позитивні й добрі емоції. Вони керуються передусім тим, що мені ті знання знадобляться у роботі. Наприклад, учитель із акторської майстерності дає завдання вивчити діалог. Я вивчив, розповів, а він: “Слабо. Давай ще”. І ти займаєшся, щоб зробити все краще. (Усміхається). Нині я вже на останньому, четвертому курсі.
— Напевно, всі однокурсники вболівали за тебе на національному відборі на “Євробачення”. Не дуже прикро, що ти “пролетів”?
— Звичайно, я хотів би представляти Україну на “Євробаченні”. Думаю, зміг би це зробити достойно. Так, щоб не було соромно... До речі, було дуже приємно отримати шість балів від глядачів. Чесно. Особливо — після двійки від членів журі... А те, що я не пройшов, сприймаю нормально. Просто було вирішено, що хтось це зробить краще... Не знаю, які шанси на конкурсі матиме Go_A, але мені вона не подобається. Просто не подобається — і все.
— Повертаючись до початку нашої розмови: що ти зробив зі старим гардеробом після схуднення?
— У мене справді зібралось дуже багато речей, які вже не ношу. Та я довго не “парився”, що з ними робити, і віддав у село. Ви ж, мабуть, знаєте, що в мене четверо братів? А ще — батьки і чимало родичів. Одне слово, зі старим одягом розібрався. Ось так. (Сміється).
— А що все-таки з коханням? Проясни ситуацію...
— Я перебуваю у стосунках. У нас усе класно й усе супер. Хоч моя дівчина, буває, ревнує. (Усміхається). Так, ми вчились разом в академії, але вона закінчила її трошки раніше... Знаєте, кохання просто необхідно творчій людині (як і будь-якій іншій), щоб рухатись уперед!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з лідером гурту TVORCHI
