Нині у популярної виконавиці — повно клопотів і турбот. Тільки тепер вони пов’язані не з кар’єрою, а зі сімейним життям. Трохи більш як пів року тому 35-річна Наталка Карпа вперше стала мамою. Тож під час паузи, викликаної пандемією у шоу-бізнесі (і не тільки), їй є чим зайнятись...
— Наталко, якби не коронавірус, куди б ви хотіли полетіти? Все-таки на календарі — літо...
— Навіть якби не пандемія, все одно нікуди би особливо не змогла вирватись. Адже маю маленьку донечку — їй лише шість місяців, тож, напевно, утрималася б від таких поїздок. Максимум — у межах України, та й то — до бабусь та дідусів. Нехай дитина трохи підросте, тоді й будемо з нею активніше подорожувати. До речі, до вагітності у мене були заплановані гастролі в Австралії, Бразилії й Аргентині. Проте, коли я дізналася, що при надії, ті концерти, звичайно ж, довелося відмінити. Для мене пріоритет — малеча. Я дуже довго на неї чекала! Тож виступи відійшли на другий план.
— Ну а потім стався карантин. На ваш погляд, як швидко український шоу-бізнес зможе відновитись?
— Хотілося б, щоб це сталося якомога швидше, але... Маю надію, що друга хвиля, якої всі так бояться, не настане, і можна буде помаленьку відновити масові заходи. Спочатку для 20 — 30 людей, далі — 50 — 100, а потім — і 1000. Тобто цей процес буде поступовим. Наразі ж, скажімо, гурт “Без обмежень” проводить автоконцерти (глядачі сидять у машинах, що на безпечній відстані одна від одної. — Ред.), а “Грін Грей” — на дахах готелів. Це — перші ластівки, які засвідчують, що люди потребують нині музики й позитиву... Хочеться вірити, що восени ми все-таки оговтаємося, і наш шоу-бізнес зможе повноцінно запрацювати.
— У будь-якому разі у вас сьогодні інші клопоти. Скажіть, як проходить курс “молодої мами”?
— Можу сказати, що я кайфую від материнства! Так, це недоспані ночі та шалена відповідальність, але все компенсується емоціями, які дає твоя дитинка... А вона росте й дуже швидко змінюється. Ще недавно я переймалася, як нам позбуватися кольок і газиків, а тепер парюся, як правильно давати прикорм та що робити, коли вилізе перший зубчик. (Усміхається). Одне слово, я набуваю нового досвіду і нових навичок... Безумовно, народження дитини мене змінило. На 100%!
Так, це недоспані ночі та шалена відповідальність, але все компенсується емоціями, які дає твоя дитинка...
— Вашому шлюбу — чотири роки. Чи були вже якісь випробування його на міцність?
— Хочу бути щирою: сім’я — це не тільки свята, але й будні. Звичайно, у нас бувають якісь гарячі питання... Проте ми вміємо, точніше — навчилися, шукати компроміси. Іноді це буває нелегко. Адже в кожного своя правда й кожен бачить якісь речі під своїм кутом. Відповідно, щоб переконати другу половину, треба шукати беззаперечні докази або мати хороші аргументи... Знаєте, ще на початках Женя сказав: “Тепер ні в мене, ні в тебе немає “я”. Лише — “ми”. Тож довелося себе трохи “ламати”. (Усміхається).
— Скажіть, а чоловік балує вас дорогими подарунками?
— Так. Щодо цього він дуже щедрий і спостережливий мужчина. Правда, якось виникла смішна ситуація — Женя ще добре не знав мого смаку й подарував одну прикрасу. Я подивилася на неї і як розумна жінка сказала: “Ой, клас!” Хоча розуміла, що носити її, мабуть, не буду. (Усміхається). То була не зовсім моя стилістика, я таке не надто люблю. Але не хотілось тоді його образити, тому...
Згодом же пояснила все чоловікові, й він не сприйняв це як образу, а тихенько намотав собі на вус. І потім, коли у нас народилася донечка, подарував дуже гарний ювелірний набір. Витончений та елегантний. Тоді я зловила себе на думці, що Женя мене вже відчуває. Звісно, все це приходить з часом: ти вивчаєш його смаки, він — твої. Зрештою, тепер іноді зайвого речення говорити не треба, ви починаєте розуміти одне одного з пів слова.
— Цікаво, а у вас є якісь фобії? Не знаю, може, боїтеся замкненого простору...
— Ні, клаустрофобією я не страждаю. Натомість не те, що боюся, але не дуже люблю висоту. Маю також традиційну дівчачу фобію — страх перед зміями. (Усміхається). Колись же трохи побоювалася сцени. Власне того першого кроку, коли треба вийти до глядача. Проте моя викладачка з вокалу сказала, що для артиста це — нормально... Тепер же до тих фобій додались усілякі острахи, пов’язані з дитиною. Тут усе, як у інших мам. (Сміється).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з лідером формації Hurtom
