Ольга Харлан: “Кожен день робить нас міцнішими морально”

Олімпійська чемпіонка - про ненависть до росіян, батьків, які сплять у підвалі, та перехід на українську мову.

Ольга Харлан.
Ольга Харлан.
Фото зі сторінки Ольги Харлан у facebook

В уславленої фехтувальниці на шаблях медалей і звань — просто мо-о-о-ре. Від золота Олімпіади (а також срібла й бронзи) до перемог на чемпіонатах Європи й світу. Нині ж вона живе та тренується в італійській Болоньї, куди я й зателефонував... 

— Ольго, коли ви востаннє були в Україні? 

— У жовтні я приїздила на чемпіонат України, що проходив у Львові. Було дуже приємно побути вдома. Навіть якщо це і не Миколаїв, але все одно — рідна земля. До того ж Львів — одне з найулюбленіших моїх міст у Всесвіті. (Усміхається). Тож я була дуже рада знову там побувати, а заодно зустрітися з батьками, які спеціально приїхали. Теж на три дні... Правда, не обійшлося без повітряної тривоги, сигнал якої я почула вперше. Те відчуття страху, що довелося пережити, було не з приємних. 

— У якому режимі ви сьогодні слідкуєте за українськими новинами: лише зранку й увечері чи не тільки? 

— Упродовж усього дня. За дев’ять місяців це вже стало звичкою. Слідкую за новинами і в соцмережах, і в телеграм-каналах. Адже у мене в Україні — родина й друзі, за яких я дуже переживаю та постійно підтримую зв’язок... Інша річ, коли перебуваю на якихось змаганнях (скажімо, декілька днів тому прилетіла з Алжиру, де проходив Кубок світу з фехтування), тоді намагаюсь менше дивитись у телефон. Адже маю все-таки концентрувати увагу на поєдинку. 

— Щоденні повідомлення про жорстокі бомбардування рідного Миколаєва, мабуть, щоразу для вас, як ніж у серце? 

— Це справді дуже важко. Адже бомблять ті місця, які я добре знаю: школи, університети, спортивні об’єкти... У такі моменти просто ненавидиш наших ворогів. І молишся за те, щоб не було ніяких жертв. Хоча дуже рідко обходиться без них. (Зітхає). А батьки вже адаптувалися та звикли. Сплять у підвалі в нашому будинку, забили вікна, щоразу реагують на сирени та йдуть в укриття. Одне слово, намагаються вижити. 

У такі моменти просто ненавидиш наших ворогів. І молишся за те, щоб не було ніяких жертв.

— А ваша сестра, здається, переїхала до Італії? 

— Так, вона з сином тут, зі мною. Майже з самого початку великої війни. Тоді тільки через тиждень вдалося приїхати в Україну (буквально на три години до Чернівців) та забрати сестру з дитиною. І ті сім днів були, мабуть, найжахливішими в моєму житті... Тепер племінник вносить у наші будні чималий позитив. Ставлюся до нього як до свого сина. До речі, вони з моїм хлопцем — найкращі друзі. (Сміється). Мені подобається, як він адаптувався. 

— Як ви даєте собі раду з ненавистю, про яку згадували? Вона ж хоч-не-хоч акумулюється... 

— Ви знаєте, спочатку я відчувала лише ненависть, потім додалася й лють. За те, що мої рідні нині в небезпеці, за той страх, який відчуваю сама, зрештою, за ту ж ненависть, що з’явилася тепер у мені. Я справді дуже сильно ненавиджу той народ. І це почуття буде тепер зі мною завжди. Ніщо вже не змінить моєї думки. Ніколи! 

— Чого з мирного життя вам нині найбільше бракує? 

— Спокою. Простого спокою. Я згадую свій програш на Олімпіаді чи, не знаю, коли побила машину. Тоді здавалося, що настали “темні часи”. Проте, порівнюючи з тим, що відбувається сьогодні, розумію, що це не так... Тому я сумую за миром у нашій країні. Коли ти просто живеш і не чуєш ані сирен, ані вибухів. 

Сьогодні всім українцям непросто. Та й потім, у післявоєнний час, коли доведеться відбудовувати нашу країну, не слід сподіватися, що буде легко. Проте кожен день, який ми тепер проживаємо, робить нас міцнішими морально і, як це сказати українською мовою... так, загартовує. Нам треба бути сильними! 

— До речі, як вам дався перехід з російської, якою ви завжди спілкувалися, на державну? 

— Це ви мені скажіть. (Сміється). Тепер уже набагато краще. Я і з деякими друзями спілкуюся українською, і книжки читаю, і даю інтерв’ю. Спочатку дуже хвилювалася та соромилась, що не маю достатньої розмовної практики... Тепер же дуже пишаюся, що перейшла на українську мову. Вважаю, це досить круто! 

Подробиці
Фото: t.me/ukr_sof

Росія намагається приховати присутність військових із КНДР, видаючи їм несправжні документи.

22.12
Подробиці
Скриншот з відео

Російський диктатор Володимир Путін та проросійський прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зустрілись сьогодні, 22 грудня, у Кремлі.

22.12
Подробиці
Скриншот з відео

Стінг виконав свій суперхіт "Shape of My Heart" під акомпанемент бандури. На музичному інструменті грав військовослужбовець Тарас Соляр.

22.12
Подробиці
Група Щегині-Медика у Facebook

Перетин кордону: традиційно пасажиропотік у передріздвяний час зростає, проте цьогоріч встановлено рекорд.

22.12
Подробиці
Фото: wikimedia.org

ЄС готує ґрунт для майбутніх переговорів щодо припинення війни, розпочатої Росією, в той час як зростає невизначеність щодо позиції Трампа.

22.12
Подробиці
Фото: telegram.org

20 грудня Сили оборони України успішно вдарили по штабу 155-ї бригади морської піхоти ЗС РФ у Рильську. Російські військові обладнали його у будівлі місцевого педагогічного коледжу.

22.12
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Росіяни оточили хату, в яку потрапили українські захисники. Воїни ЗСУ здалися в полон, але загарбники їх розстріляли.

22.12
Cтиль життя
Фото з домашнього архіву Любові Павлюк

Рослина має заввишки 1,3 метра, а завширшки - два. О цій порі вона буйно квітує.

22.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

За рік зі Збройних сил країни пішло 15 119 осіб, а було залучено лише 12 000 нових працівників.

22.12
Cтиль життя
Фото facebook.com/UkrainianWorldCongress

17-річна дівчина вразила журі своєю роботою, над якою працювала майже рік.

22.12
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

МВФ прогнозує завершення війни наприкінці 2025 або у 2026 році.

22.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Російський диктатор Путін розширює програму мілітаризації молоді для довгострокової війни в Україні.

22.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Конфлікт спалахнув у будинку генерального секретаря НАТО Марка Рютте в Брюсселі, а його свідками були лідери ЄС.

22.12
Подробиці
Фото lb.ua

Після перемоги над Циганськи королем Олександр Усик, скоріш за все, зустрінеться з чемпіоном світу IBF Даніелем Дюбуа.

22.12
Подробиці
Фото з Telegram

Вони зробили логічний висновок: Кремль або не зміг врятувати режим Башара Асада, або просто його покинув.

21.12
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Окупанти намагатимуться створити кілька плацдармів на правому березі річки Дніпро в Херсонській області.

21.12
Подробиці
Леопард напав на людину в зоопарку Одеси: тварину довелося застрелити

Хижак міг у будь-яку секунду опинитися за межами звіринця.

21.12
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Місто розташоване на відстані понад 1000 кілометрів від українського кордону.

21.12
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Терміни закінчення інтенсивних бойових дій у базовому сценарії залишаються незмінними.

21.12
Подробиці
Фото: т-к Кримський вітер

Це вже четверте судно за останній тиждень, яке передало сигнал SOS з Керченської протоки.

21.12
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Вони чекали великого бою, а він закінчився не розпочавшись.

21.12
Cпорт
Фото dynamo.kiev.ua

Наша команда розпочне шлях на мундіаль номінально домашнім поєдинком проти футболістів Франції або Хорватії.

21.12
Подробиці
Фото: вікіпедія

Твердо вживати спиртне співак почав від початку війни.

21.12
Люди і проблеми
Фото facebook.com/gas.tso.ua

Газ не має запаху, а щоб своєчасно виявити його витік, додають одорант - сірковмісну речовину.

21.12
Подробиці
Фото: УАФ

Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

21.12
Подробиці
Фото: Київ Інфо

Лише від 1 січня до 30 листопада цього року від авіаційних бомб загинув 341 мирний житель.

21.12
показати більше