Відтепер "Експрес" — більше, ніж газета. "Експрес" — це також теплі зустрічі наших читачів із відомими людьми.
Перша така зустріч відбулась цими днями. А її гостем став Тарас Стадницький — популярний комік, сценарист та актор, який припав до душі багатьом українцям, виступаючи в образі простого сільського парубка Володьки.
Пропонуємо вашій увазі найцікавіше із цієї зустрічі.
"Я народився і багато років прожив на хуторі на Львівщині. І сільської роботи не цураюсь, — розпочинає розповідь Тарас, відповідаючи на запитання модератора про те, чи справді він уміє господарювати так, як хвалиться на фотографіях у соцмережах.
Актор показує на чоловіка у передостанньому ряду. — Он там сидить мій брат. І він теж часто питає мене: ти на город ідеш роботу робити чи фоткатись? Ну, але я навіть, як фото для соцмереж роблю у полі, то все одно працюю:)"
Роман Стадницький.
Чимало гостей у залі дивуються, коли гуморист розповідає, що навчався на факультеті прикладної математики. "Кажуть, за вступ твоя мама заплатила аж пів свині! Це правда?" — питаю у коміка.
"Це був не хабар! — відповідає він. — А плата репетитору, який мені допоміг підготуватися. Коли я складав тести, аби він перевірив знання, той пан сказав: пів свині хватить. У буремні 90-ті свиня — це було щось навіть краще, ніж гроші".
У буремні 90-ті свиня — це було щось навіть краще, ніж гроші.
Тарас розповідає, що вже під час навчання захопився КВК. Спершу працював у команді, а згодом — сам.
"Це був березень 2012 року. Мама передала мені зі села кирзові чоботи, татову шапку й сорочку. Мав фірмові, але вже добряче пошарпані штани. Із Польщі приїхав ремінь з великою пряжкою — теща подарувала. Я зателефонував організаторові ліги КВК й кажу: ще одна команда хоче взяти участь, "Перша сільська збірна". А він питає: "Хто там грає?" Кажу: "Я". — "І ще хто?" — "Ну і всьо". Це був новий формат, але він, як то кажуть, зайшов. Я тоді виграв майже всі ігри."
Згодом Тарас Стадницький став учасником команди гумористів із Тернополя, а ще отримав партнерку — Таньку. Тоді й змінив сценічне ім'я і назвався Володькою. Утім, звісно, Володька й Танька — пара лише на сцені.
"Моя дружина — Іра, — каже Тарас. — Знайомі більше як 15 років — разом вчилися, жили в одному гуртожитку. Жінка — мій головний мотиватор! Нині у нас — дві чудові донечки. До речі, по телевізору вони мене навряд чи побачать — у нас просто нема телевізора".
Жінка — мій головний мотиватор!
За словами Стадницького, Володька — це, ймовірно, та людина, якою міг стати він, якби залишився жити у селі. "Це моє альтер-его, моя внутрішня протилежність, яка дозволяє реалізуватись іноді негативним, іноді просто іншим характеристикам, які є в мене, Тараса", — додає він.
Нині чимало коміків йдуть у політику. Чи немає таких планів і в Тараса Стадницького?
"Ні. Не хотів і не маю наміру надалі йти в політику. Це не для мене. Поясню. Недавно я прочитав хорошу японську приказку: якщо ти хочеш змінювати світ, обійди довкола своєї хати три рази. Якщо там все ідеально — йди і міняй світ. Я зробив три кола по своїй квартирі, перечепився, і зрозумів: мені ще рано міняти світ. Аби робити великі зміни поза своєю домівкою, в місті, області, країні — треба навчитись робити порядок в себе. Я вчусь", — каже актор.
Я зробив три кола по своїй квартирі, перечепився, і зрозумів: мені ще рано міняти світ.
"Наразі я більше говорю, ніж роблю, — жартує Тарас про свою соціальну активність. — А хотілось би впливати на ситуацію. Недавно я зняв на відео автівки під знаками, де паркуватись неможна, пішов до поліції, кажу: хлопаки, а хто цим займається? Вони ж кажуть: ми можемо штрафувати тільки тоді, коли в машині водій, інакше — до муніципалів, і отак треба ходити шукати порушників з ними. Звісно, паркуватись в місті нема де, але це не означає, що всім треба порушувати...
Недавно я потрапив у тягучку, машини ледве сунулись одна за іншою. Але знайшлись "розумники", які вирішили порушити правила, бо їм "треба найбільше". Один порушив, за ним інший, тоді третій. Бо так можна, хтось так робить, то і я буду.
Аби в Україні все стало краще, треба розуміти, що це — наша країна, країна наших батьків, і наших дітей, тому усе тут залежить саме від нас".
На завершення Тарас Стадницький відповідає на запитання гостей із залу.
"Чи буває у вас, що зроблена робота видається надто банальною чи не смішною?" — цікавляться глядачі. "Постійно! — зізнається комік. — У нашій роботі, якщо йдеш за схемою, то точно будеш банальним. Бувають "попадання", коли жарт круто розходиться, але спрогнозувати це важко".
"Ви не захворіли на зіркову хворобу?" — питає гостя. "Ой, це треба в друзів питати. Мені здається, що ні. У маршрутках, трамваях і тролейбусах їжджу. Побачив, що Кіану Рівз їздить у метро й подумав — якщо він це робить, то й ти, Тарасе, можеш:)".
"Де знаходите сили, коли опускаються руки?" — ще одне запитання.
"Азарт змагання кожного разу змушує мене йти вперед, — пояснює Тарас Стадницький. — Людина має займатись тим, що їй подобається, що її "пре". Якось я почув пораду одного мотиваційного спікера на питання про те, як визначити оте "пре". Він сказав до дівчини: "Яка вам подобається їжа: мексиканська, італійська, грузинська чи українська?" На що вона відповіла: "Треба ж пробувати".
Так і є — все треба спробувати, і у мене періодично є бажання пробувати себе в якихось інших речах, я багато всього пробую нового. Але гумор таки мене поки що тримає".
Враження глядачів
"Я знав, що Тарас Стадницький — людина з глибоким внутрішнім світом. А на зустрічі лише переконався у цьому, — каже пан Віктор, гість. — Думаю, якщо Тарас напише книжку про своє життя, свою філософію — її миттю розкуплять. Дякую йому за душевну розповідь!"
"Така невимушена атмосфера панувала на зустрічі — начебто у гості прийшов не зірковий гуморист, а просто старий добрий друг, — усміхається студентка Софія. — Мене історія Тараса дуже надихнула. Виходжу з цього залу окрилена! Буду досягати своїх висот!"
Зустріч завершилась веселими селфі та автографами. Вечір вдався! Газета "Експрес" продовжить організовувати зіркові зустрічі. Стежте за нашими новинами!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як 37-річна лікарка зі Львова підкорила конкурс “Місіс Європа 2019”.
