Глава держави подав на розгляд парламенту як невідкладний законопроект про економічний паспорт українця. Він передбачає створення Фонду майбутніх поколінь, який з 2037 року почне виплачувати по 10 тисяч доларів 18-річним українцям, котрі народилися з 1 січня 2019 року. Джерелами наповнення Фонду будуть кошти від рентних платежів за користування надрами. Та чимало експертів називають законопроект популістичним. Як же працюватиме Фонд майбутніх поколінь і які підводні камені закладені в цій ініціативі?
— Створений Кабміном Фонд майбутніх поколінь має запрацювати з 2023 року, — каже експерт Growford Institute Валерій Клочок. — У ньому будуть відкриті рахунки всім українцям, народженим з 1 січня 2019 року. До Фонду щорічно перераховуватимуть внески в розмірі двох мінімальних заробітних плат плюс дохід від інвестування. Джерелами наповнення Фонду будуть і підвищені ставки ренти (згідно з прийнятим нещодавно ресурсним законопроектом №5600. — Авт.) за користування надрами загальнодержавного значення для видобування корисних копалин. У 2023 році перший річний внесок держави до Фонду становитиме 21,8 мільярда гривень. За підрахунками Офісу президента, у 2037 році сума активів Фонду становитиме приблизно 1 трильйон 832 мільярди гривень.
— На які потреби молоді українці зможуть використовувати кошти на персональних рахунках після досягнення повноліття?
— На оплату навчання в українському виші чи на купівлю власного житла. Також їх можна буде переводити на персональний накопичувальний пенсійний рахунок у недержавний пенсійний фонд. Достроково, тобто у будь-який час до досягнення 18 років, ці кошти можна буде використати й на лікування тяжких хвороб. Зауважу, що для отримання виплати із системи економічного паспорта особа повинна бути громадянином України та постійно проживати протягом останніх п’яти років на території країни.
— Дехто каже — це справедливо, що гроші від держави отримають лише діти, народжені після 1 січня 2019 року. Що ви про це думаєте?
— На мою думку, ця норма дискримінаційна. У політтехнологів навіть з’явився новий термін — “діти Зеленського”. Краще було б, якби гроші нараховували на рахунки всіх дітей, народжених за час незалежності, окрім тих, хто досягнув повноліття.
— Ймовірно, президент хоче, щоб ця ініціатива асоціювалася з його приходом до влади, — каже голова Комітету економістів Андрій Новак. — Тому й запровадив такий механізм, якого раніше в Україні не було. На мій погляд, ідея економічного паспорта українця позитивна й цілком реалістична для втілення.
— Чому Фонд запрацює лише у 2023 році?
— Потрібно створити його апарат, чітко прописати, куди будуть інвестуватися кошти Фонду. Очевидно, що вони не мають вкладатися в ризикові активи, а, наприклад, в акції провідних світових компаній.
— Які недоліки цієї ініціативи бачите?
В. Клочок:
— Не зовсім зрозуміло, хто гарантуватиме ризики у випадку, якщо, наприклад, гроші з Фонду будуть вкрадені чи їх використовуватимуть не за призначенням. А в умовах нинішньої корупційності в різних сферах цього виключати не можна. Окрім того, не відомо, якими будуть обсяги видобутку корисних копалин у наступні роки. Адже вони вичерпні. А якщо видобуток суттєво зменшиться, звідки тоді братимуть гроші для наповнення Фонду?
— Зовні все виглядає гарно, а як копнеш глибше, то питань виникає більше, аніж відповідей, — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Щороку в дохідну частину бюджету потрапляє 64 мільярди гривень від рентних платежів. І кожного року в Україні народжується приблизно 300 тисяч дітей. Тобто з 2019-го по 2037 рік у нас з’явиться на світ приблизно 5,4 мільйона дітей, а від ренти до бюджету надійде 1,15 трильйона гривень. Не важко підрахувати, що за цей час на рахунку кожної дитини накопичиться лише 212 тисяч гривень. За нинішнім курсом це близько $8000 доларів, але аж ніяк не $10 000, про які говорить влада. За останні 18 років курс гривні обвалився у понад 5 разів — з 5 до 27 гривень за долар. Якщо в наступні 18 років гривня знецінюватиметься такими ж темпами, то у підсумку ми отримаємо не $8000, а $1500.
— Але схожі фонди успішно працюють в інших країнах. Наприклад, на кожного новонародженого громадянина Кувейту автоматично відкривається банківський рахунок, розпоряджатися яким має право тільки сам власник. Держава зараховує туди початкову суму, яка приблизно дорівнює $3000. До повноліття на рахунку дитини накопичується доволі солідна сума.
— Так, стабілізаційні фонди працюють у багатьох країнах світу. У них накопичуються бюджетні ресурси на довготривалу перспективу за рахунок продажу власних сировинних запасів, щоб в умовах вичерпання запасів забезпечувати певний рівень життя майбутнім поколінням.
Наприклад, у Норвегії у 1990 році створений державний нафтовий фонд, у який спрямовується приблизно половина всіх доходів від продажу нафти. У 2017 році нафтовий фонд Норвегії становив більше як трильйон доларів.
Але зауважу, що у цих країн профіцитний бюджет, тобто доходи перевищують видатки. А Україна у більшості років своєї незалежності мала виключно дефіцитний бюджет. Крім того, зважаючи на сучасний стан економіки країни, негативний вплив глобальної економічної кризи на тенденції її розвитку, низький рівень соціального забезпечення населення, дуже важко передбачити (навіть за найбільш оптимістичних прогнозів), що в найближчій перспективі країна матиме профіцит бюджету.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із майстерні карнавального одягу для дітей
