Новопризначений міністр оборони Олексій Резніков в ефірі одного з телеканалів розповів, що замість призову строковиків має на меті запровадити професійну (контрактну) армію. Такі заяви про професійну армію з вуст високопосадовців лунають уже не вперше. Утім чимало експертів переконані: хоч загалом така ініціатива дуже правильна, та вона не зовсім на часі.
Додамо, за останніми офіційними даними, чисельність військовослужбовців ЗСУ загалом становить 195 626 осіб. Навесні 2021 року на строкову службу призивали 14 246 осіб, план на осінній призов — 13 575 призовників. Із призовників формується резерв військовозобов’язаних, які повинні захищати Україну. Перехід же на контрактну армію передбачає скасування звичної практики призову, а натомість — спонукання чоловіків та жінок різного віку з власного бажання (а не обов’язку) підписувати контракт із ЗСУ.
— Усе це звучить гарно, втім наразі, у зв’язку з війною та загостренням напруги у стосунках з Білоруссю, Україна не може відмовитися від строкової служби й перейти повністю на контрактну армію, — каже Сергій Грабський, голова ради Всеукраїнського об’єднання “Союз учасників миротворчих операцій”, військовий експерт. — Адже одна з вагомих потреб для нас тепер — це наявність військовонавченого резерву. Тож попри те, що призовна армія має багато вад, відмовитись від неї ми не можемо. Ми не маємо фінансових ресурсів для забезпечення Збройних сил альтернативним “контрактним” військовонавченим резервом.
До речі, погляньмо на практику Ізраїлю. Там також не можуть відмовитися від строкової служби, оскільки постійно перебувають в стані війни з Палестиною.
— Які основні недоліки строкової служби?
— Найперше — призив юнаків, які не готові служити ні морально-психологічно, ні фізично, — каже Валентина Корчак, голова “Організації солдатських матерів України”. — Не кожен готовий стати солдатом. Багатьох психологічно ламає вже сам факт примусового призову. А мотивація в армії — дуже важлива! Переконана: служити мають саме вмотивовані, фізично та психологічно придатні люди, які свідомо обирають службу, підписуючи контракт зі ЗСУ.
— То коли і за яких умов в Україні можлива повністю укомплектована контрактна армія?
С. Грабський:
— Це наша дальня перспектива третього етапу розвитку армії. На другому етапі розвитку має бути створена система стимулів для таких військових. Це тривалий шлях, який передбачає не лише організаційно-штатні зміни й зміни концептуальних підходів до оборони держави, а й зміни у ментальності людей. На це піде десятиліття.
— Утім і через десятиліття в України може не бути цілковито мирних стосунків з усіма сусідніми країнами...
— Звісно. Тому, в разі відмови від призову на строкову службу, потрібно шукати шляхи поповнення оперативного резерву. Для цього можна організувати службу в резерві та в територіальній обороні, — додає військовий експерт Сергій Жданов. — Тож, аби створювати професійну армію і скасовувати призов, мають статися докорінні зміни в системі комплектування Збройних сил.
Аби створювати професійну армію і скасовувати призов, мають статися докорінні зміни в системі комплектування Збройних сил.
— А як можна заохотити українців підписувати контракт?
С. Грабський:
— Одразу скажу — грошові виплати за службу тут мають бути не на першому місці. Скажімо, у США діє ціла система соціальних преференцій: зокрема, отримання громадянства США вже після трьох років, які особа відслужила в армії, суттєві знижки на отримання освіти, переваги під час прийому на роботу для тих, хто відслужив. Військовослужбовці, окрім повного речового забезпечення, стовідсотково забезпечені службовим житлом, їм гарантована державна пенсія після 22 років служби.
— А який повинен бути мінімальний термін контракту?
— Мінімальні терміни контракту в нас (для осіб рядового складу — три роки, для сержантів і старшин — від трьох до п’яти років), так само, як вік, з якого можна укладати контракт (від 18 до 45 років (в особливий період — до 60 років), цілком відповідають загальносвітовим тенденціям. Тож такими й мають бути.
— За яких умов розірвання контракту з боку строковика мало б бути неможливим?
— У випадку часткової чи повної мобілізації. Це загальноприйняте правило в інших арміях.
— А яка ситуація з комплектуванням ЗСУ нині?
О. Жданов:
— Нині маємо строковиків, які несуть службу у військових частинах у пунктах постійної дислокації, маємо контрактників, яких залучають до ООС, маємо резервістів, які підписали контракт на службу в резерві, та маємо територіальну оборону, яка тільки формується. Тобто, у нас де-факто змішана система комплектування. Життєдіяльність військових частин в пунктах постійної дислокації у великій мірі забезпечують строковики.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також розмову з колишнім російським розвідником-снайпером
