“У 2017 році я придбав своїм дітям два квитки на “Євробачення”, яке проводилося в Україні, — розповідає адвокат Ростислав Кравець. — Тоді звернув увагу, що у ціну квитка включено сервісний збір та інші додаткові послуги, яких я як споживач не замовляв. Один квиток коштував 1900 гривень, а за додаткові послуги, як-от доставка квитка електронною поштою, компанія “В Тикет”, яку Кабмін визначим єдиним продавцем квитків, стягнула ще 600 гривень. Таким чином, за два квитки я був змушений заплатити не 3800, а 5000 гривень”.
Ростислав Кравець каже, що ця ситуація його обурила. Він звернувся до Антимонопольного комітету, щоб той захистив права його та ще тисяч споживачів, які придбали квитки на “Євробачення-2017”, і встановив порушення антимонопольного законодавства, якого припустився продавець.
“АМКУ прийняв мою скаргу, почав нібито збирати документи. Та потім змінився державний уповноважений
комітету, який розглядав цю справу, і її закрили — мовляв, не знайшли порушень, — каже адвокат. — Але я не здавався і звернувся до суду. Перша і друга судові інстанції відмовили мені у задоволенні позову. Врешті Велика палата Верховного Суду його задовольнила у 2019 році”.
За словами Ростислава Кравця, справу знову направили до АМКУ, де її були зобов’язані ретельно розслідувати. “Два роки Антимонопольний комітет наново збирав інформацію по цій справі. І ось днями АМКУ встановив, що з лютого по травень 2017 року компанія “В Тикет” встановлювала необгрунтовані ціни на квитки. У рішенні Антимопольний комітет вказав, що вона “нав’язувала додаткові послуги, відмовитися від яких споживачі не могли і вартість яких визначалася без жодних розрахунків”, — каже пан Ростислав. — За зловживання монопольним становищем АМКУ оштрафував компанію, яка вже не працює, на 68 тисяч гривень”.
Ростислав Кравець каже, що не має наміру зупинятися і домагатиметься порушення кримінальної справи щодо тієї фірми.
За даними продюсерів шоу, на фінал “Євробачення-2017” в Україні придбали понад 64 тисячі квитків. Якщо з кожного споживача додатково взяли 600 гривень, то виходить чималенька сума — понад 38 мільйонів гривень. “Потрібно притягти до відповідальності і державні інституції, які надали монопольне становище підприємству. Прикро, та нашу країну могли мати за “баригу”, що здирає додатково гроші, зокрема і з іноземних гостей”, — додає адвокат.
На думку Ростислава Кравця, цей випадок ще раз підтверджує, що АМКУ давно не виконує своєї основної функції, — не захищає прав українських громадян і зазвичай стає на бік монополістів. На жаль, АМКУ справді дуже часто ініціює розслідування щодо зловживання компаніями монопольним становищем, які можуть тривати роками, і не завжди вчасно карає монополістів. Приміром, ще навесні комітет повідомив, що розпочав розслідування щодо необгрунтованого підвищення цін виробниками цукру, олії, яєць, і натякав на монопольну змову. Минуло більш ніж пів року, але ми досі не почули про результати цих розслідувань. А тим часом ціни на ці соціально значущі товари і далі зростають.
Цей випадок ще раз підтверджує, що АМКУ давно не виконує своєї основної функції, — не захищає прав українських громадян і зазвичай стає на бік монополістів.
— Чому АМКУ так довго розслідує подібні випадки підвищення цін?
— Бо закон не встановлює жодних строків, які б обмежували комітет у дослідженні чи розслідуванні. Тож він може безкінечно довго досліджувати діяльність, приміром, впливових агробізнесменів, які мають лобістів у владі, — вважає Галина Верцімаха, експертка “Ліги антитрасту”. — Наприклад, ринок соняшникової рафінованої бутильованої олії комітет досліджує вже майже п’ять років. Та за цей час комітет не спромігся зробити остаточних висновків за результатами такого “поглибленого” дослідження. Хоча ринок цей — дуже проблематичний, на ньому існує олігополія, яка характеризується домінуванням двох основних гравців. А отже, завжди є потенційний ризик того, що вони можуть домовитися щодо рівня зростання цін.
— Що маєте на увазі?
— Бачимо, що кожного року відбувається синхронне зростання цін на олію в обох виробників на внутрішньому ринку при одночасному зниженні цін експорту. Оскільки ситуація на ринку набуває характеру системності, АМКУ мав би вже давно визначитись, що ж таки відбувається на ньому, чи є там порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Якщо є, то які — чи це зловживання монопольним становищем, чи картельна змова учасників ринку. Або ж, можливо, взагалі немає жодних зловживань на цьому ринку, а є об’єктивні фактори, які і спричиняють зростання цін на соняшникову олію. Але АМКУ відмовчується. Аналогічна ситуація і на ринку цукру та яєць. Оскільки виразної та зрозумілої реакції з боку АМКУ на дії учасників ринку нема, вони далі підвищують ціни.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як 49-річний мандрівник за 64 дні пройшов Україну із заходу на схід
