Пройдисвіти поширюють фейкові посилання на реєстрацію для отримання грошової допомоги від ООН, ЮНЕСКО та інших відомих організацій.
59-річна мешканка Снятина, що на Прикарпатті, натрапила у соцмережі на інформацію про допомогу українцям від ООН. Наприкінці тексту вказувалося посилання, за яким треба було перейти і заповнити форму. Серед іншого вимагалося вказати номер банківської картки та пароль до банківського онлайн-додатку.
“Прикарпатка, не задумуючись, ввела всі дані і відразу з її банківської картки було списано майже чотири тисячі гривень, — розповідає Тетяна Іванюк, старша інспекторка відділу комунікації ГУ НП в Івано-Франківській області. — За якихось п’ять хвилин до неї зателефонував незнайомець, який відрекомендувався співробітником фінансової установи, і повідомив про несанкціоноване зняття коштів з її рахунку. Щоб вберегти заощадження, порадив негайно пройти верифікацію і надіслав посилання, в якому жінка вказала номер своєї кредитної картки та код доступу до неї. Маючи такі дані, аферист списав із кредитного рахунку прикарпатки ще 50 тисяч гривень”.
До запорізьких правоохоронців по допомогу звернувся 69-річний пенсіонер. Чоловік розповів, що йому на месенджер надійшла пропозиція отримати 5700 гривень допомоги від міжнародної благодійної організації. Він перейшов за вказаним посиланням, ввів персональні дані й реквізити банківської картки. І невдовзі з його рахунку хтось списав майже 35 тисяч гривень.
Після ворожої ракетної атаки на Кременецьку ОТГ Тернопільської області тамтешні мешканці масово кинулися оформляти допомогу від міжнародної організації, яка буцімто пропонувала підтримку тим, чиє житло пошкоджене внаслідок вибухів, а також внутрішньо переміщеним особам.
“Інформація про благодійну допомогу з’явилася в одній з груп у застосунку Viber, — розповідає Сергій Крета, начальник відділу комунікації обласної поліції. — Там йшлося, що кошти можна отримати до кінця року, а також були вказані посилання для клієнтів різних банків. Переконливим аргументом стали відгуки однієї з учасниць групи, котра начебто вже отримала виплату. Люди повірили, переходили за цим посиланням і вводили номери банківських карток та паролі до них. У підсумку з їхніх рахунків миттєво зникали всі заощадження. Зокрема, одна жителька Кременця втратила 50 тисяч, а ще дві її землячки 26 тисяч та 15 тисяч гривень. А в мешканки Шумська на зарплатній картці була незначна сума, то зловмисники поцупили 12 тисяч гривень з кредитки. Загалом таким чином за два тижні шахраї ошукали щонайменше сімох жителів Кременецького району на понад 100 тисяч гривень”.
Правоохоронці Львівщини викрили групу шахраїв, котрі публікували у соціальних мережах та розсилали в месенджері пропозиції з оформлення грошової допомоги від президента України, ООН, ЮНІСЕФ та інших організацій. До угруповання входило двоє організаторів та шестеро їхніх спільників.
“Для переконливості зловмисники створювали фішингові (підроблені) посилання нібито на офіційні вебресурси урядових органів та фінансових установ, перейшовши за якими, потерпілі заповнювали заявки, в яких вказували свої персональні дані, — каже Світлана Добровольська, речниця обласної поліції. — Після цього шахраї отримували доступ до онлайн-банкінгу своїх жертв, змінювали фінансові номери телефонів на підконтрольні. А потім за допомогою платіжних сервісів гроші переводили у готівку й витрачали на власні потреби. Загалом зуміли видурити понад 700 тисяч гривень”.
І подібних випадків — тисячі. То як, власне, відбувається обман і що радять експерти?
— Шахраї під виглядом допомоги від міжнародних організацій, соціальної платформи єДопомога та порталу державних послуг Дія пропонують українцям отримати допомогу й заманюють на фішингові сайти. Власне там викрадають облікові записи користувачів онлайн-банкінгу, карткові реквізити і, як результат, знімають усі гроші з рахунків, — коментує Олеся Данильченко, заступниця директора Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЄМА. — Користувачам пропонується обрати банк і за посиланням увійти нібито у свій онлайн-банкінг. Але насправді це посилання веде на сайт-підробку, який лише імітує обраний онлайн-банкінг. Після введення логіну й паролю ці дані стають доступними для кібермародерів, котрі не тільки спустошують рахунки, а ще й отримують на ім’я своєї жертви онлайн-кредити.
— Головне завдання шахраїв — отримати доступ до вашого банківського рахунку. Методи заманювання на фішингові сайти зловмисники постійно удосконалюють, — додає Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки. — Одним з популярних наразі є розповсюдження у соціальних мережах фейкових роликів, у яких начебто відомі телеведучі пропонують українцям оформлювати допомогу від вітчизняних та міжнародних організацій. Для створення таких роликів шахраї використовують відео з будь-якого новинного порталу, за допомогою спеціальних програм підробляють голос телеведучого й ним озвучують необхідну інформацію. Люди цілком довіряють диктору й переходять за посиланням на фішинговий сайт. Мало хто звертає увагу, що зображення та звук на відео не збігаються. До масових фейкових компаній аферисти готуються заздалегідь. Запускають інформацію на різних онлайн-платформах, долучають багато ботів, котрі в коментарях хваляться, начебто вже отримали компенсацію.
— То як не потрапити на гачок шахраїв?
— Передусім не слід переходити за сумнівними посиланнями, — радить Артем Олещенко, речник департаменту кіберполіції. — Якщо допомога пропонується від якоїсь організації, то обов’язково слід зайти на її офіційний сайт і перевірити, чи дійсно існує така допомога. У жодному разі не можна вводити свої платіжні дані — номер картки, CVC-код, термін дії на сторонніх ресурсах. Дані платіжної картки можна вводити тільки на надійних перевірених сайтах. Люди часто думають: от перейду за посиланням і якщо не отримаю допомогу, а потраплю на шахрайський сайт, то нічого страшного не станеться, в мене ж на картці, умовно кажучи, 100 чи 200 гривень. Якщо їх знімуть шахраї, то не жаль. Але ж далеко не всі знають, що в них на картці є ще й кредитний ліміт, сума якого інколи сягає до 50 тисяч гривень. І шахраї його обов’язково знімуть. Як варіант — для здійснення платежів або отримання допомоги можна завести електронну картку, на якій не буде значної суми коштів. Для перевірки достовірності інформації можна також звернутися в органи соціального захисту або місцеві ЦНАПи, де вам точно нададуть інформацію, чи насправді існує той чи інший вид допомоги.
● О. Данильченко:
— Грошову допомогу від держави та міжнародних організацій не оформлюють у месенджерах чи соціальних мережах. Такі онлайн-послуги можна отримати лише на державному порталі та в застосунку Дія. Тому будь-яка пропозиція грошової допомоги через чат-бот — це чистісіньке шахрайство.
