З початку року до Національної служби здоров’я України надійшло майже дві тисячі скарг на вимагання грошей у лікарнях за медичні послуги, гарантовані державою. А в соцмережах люди пишуть про те, як їм доводилося платити в лікарнях за операції, обстеження, консультації, шприци, бинти й рукавички.
Чималого розголосу набула історія 75-річного батька українського захисника, який потрапив до Київської лікарні швидкої медичної допомоги з переломом. Для проведення операції чоловіку написали список усього, що треба купити в аптеці, і це не лише ліки, а й стерильний набір, яким накривають операційний стіл. Такий список обійшовся приблизно в 13 тисяч гривень, хоча лікарня має договір з НСЗУ на пакет хірургічних послуг й отримує кошти на це в повному обсязі.
А не так давно соцмережі облетів аудіозапис, на якому хірург Білоцерківської міської лікарні №2 вимагав за операцію у пацієнта 15 000 гривень. У медзакладі провели розслідування, лікар, який фігурував на записі, визнав свою провину. Матеріали службового розслідування передали до прокуратури, а лікаря звільнили.
Параюристка та консультантка з координації Благодійної організації “Позитивні жінки” Олена Щепелева каже, що з поборами у лікарнях має справу доволі часто.
“Жінка, яка живе з ВІЛ, звернулася до обласного онкологічного центру за консультацією лікарки-онкологині та гінекологині. Пацієнтку направили на процедуру конізації шийки матки. У розмові лікарка зазначила жінці, що оскільки в неї ВІЛ, то треба сплатити додаткові кошти за “прибирання санітарками відділення”, “на закупівлю додаткового захисту для лікарів”, а також за “анестезію”. Загалом їй озвучили суму 5000 гривень, — розповідає Олена Щепелева. — Чоловік цієї жінки військовослужбовець, і, щиро кажучи, все, що в неї є, вона витрачає на допомогу йому”. Як згодом виявилося, лікарня, до якої зверталася пацієнтка, має договір з НСЗУ. А отже, жінка мала право на безплатне проведення певних медичних процедур, зокрема й анестезії.
“З іншої пацієнтки лише за один день у державній лікарні неправомірно тричі вимагали кошти, — продовжує пані Олена. — Після операції, коли пацієнтка відходила від наркозу, до неї зайшла лікарка “по винагороду”. Жінка заплатила 1500 гривень, бо більше не мала, хоча працівниця лікарні збирала більші суми з інших пацієнток. Коли клієнтка почула, що потрібно ще “дати” анестезіологу, попросила лікарку повернути їй хоч би 500 гривень! Жінка не розраховувала на те, що доведеться щось сплачувати, бо мала скерування, тож і готівки багато не брала. На це лікарка відповіла, що “їй ще є з ким ділитися”. Ба більше. У цієї ж пацієнтки вимагали 300 гривень за те, що її “гістологію” відвезуть на дослідження. Хоч у пакет НСЗУ входила як операція, так і доставка матеріалів на дослідження і його проведення”.
А пані Людмилі з Харкова лікар-онколог надав електронне направлення на контрольне обстеження — КТ з контрастуванням. Та під час запису жінці повідомили, що до кінця року вже все розписано. Але якщо вона сплатить 2700 гривень за контраст, то зможе зробити КТ найближчим часом.
“Людмила звернулася до нас і за нашою рекомендацією написала заяву на ім’я директора онкоцентру, в якій описала проблему та попросила надати безоплатно необхідну медичну послугу. Також заяви були направлені до НСЗУ та МОЗ, — розповідає Вікторія Романюк, віцепрезидентка громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. — Контраст входить до медичної послуги та оплачується НСЗУ. Після заяви жінка пройшла обстеження безоплатно, більше ніхто у неї не питав про оплату. Але інші пацієнти, з якими вона спілкувалася під кабінетом КТ, мовчки сплачували за “контраст”. Бувають ситуації, коли пацієнтів просять купити медичні вироби, які мала б закупити лікарня. Є випадки, коли кажуть, що на променеву терапію черга на декілька місяців, але якщо пацієнтка заплатить 10 тисяч гривень, то пройде процедуру відразу”.
У липні на гарячу лінію організації інформаційної підтримки онкопацієнтів “Пацієнт має право” надійшло 589 звернень, з яких 22% стосувалися інформації про медичні послуги, які можна отримати безоплатно. Найбільше дзвінків було щодо діагностичних процедур, паліативної допомоги та хімієтерапевтичного лікування.
“Нагадаю, що НСЗУ оплачує обстеження, аналізи, проведення хіміотерапії, препарати, які потрібні для вливання терапії, медичні вироби — катетери, системи для вливання тощо. Лікарські засоби для лікування закуповуються за окремою бюджетною програмою. Цього року на це виділено майже 2 мільярди гривень”, — зауважує віцепрезидентка громадської організації.
Чому ж тоді в лікарнях досі існують побори? Вікторія Романюк каже, що далеко не всі пацієнти готові відстоювати свої права. “Нещодавно ми з колегами відвідали один з онкоцентрів і спілкувалися з пацієнтами. Коли я запитала про якість надання медичних послуг, усі відповіли, що все добре. Проте наступного дня мені в месенджер написала жінка й розповіла про хамське ставлення, платне КТ тощо. Вона боялася щось говорити при зустрічі, бо за дверима стояв заввідділення, — пояснює співрозмовниця. — На жаль, дуже мало людей звертаються до керівництва медзакладу зі скаргою. Коли ми пропонуємо пацієнтам це зробити, то чуємо: “та там кругова порука”, “це нічого не дасть”, “нема нічого безоплатного”. Але це міфи. Ми бачимо, як змінюється все, коли пацієнт говорить про проблему, відновлюють його право на безоплатні медичні послуги. У деяких медичних закладах були звільнені лікарі, які вимагали кошти в пацієнтів, наприклад, у Національному інституті раку”.
До речі, є чимало випадків, коли після скарг пацієнтам навіть повертали кошти.
“В одній із київських лікарень молодій жінці зробили операцію, після цього в родичів попросили гроші за анестезію — приблизно 14 тисяч гривень. Кошти було сплачено. Але родичі звернулися до нас, щоб з’ясувати, чи правомірно заплатили ці гроші, — розповідає Інна Іваненко, виконавча директорка БФ “Пацієнти України”. — Ми порадили написати заяву директору медзакладу та обов’язково вказати прізвище того, хто вимагав кошти. Як тільки заяву поклали на стіл директору, анестезіолог покликав родичів пацієнтки, витягнув 14 тисяч гривень з кишені й віддав їм”.
ТО ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ?
Державні, комунальні та навіть приватні медзаклади укладають з НСЗУ договори та отримують фінансування залежно від кількості медичних послуг, які вони реально надали пацієнтам. Для того, щоб пацієнтові отримати послуги безоплатно, необхідно укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром.
“Програма медичних гарантій покриває: всю екстрену медичну допомогу, всі послуги, які надає “швидка”, включно з госпіталізацією, первинну медичну допомогу — консультації і ведення сімейним лікарем або лікарем-терапевтом, — каже Інна Іваненко. — А також послуги педіатра, ургентну стоматологію і дитячу стоматологію, великий спектр послуг по стаціонарному лікуванню, проведення ургентних операцій, включно з витратними матеріалами та ліками, які потрібні для операції. У кожній лікарні є інформаційний стенд, де вказано, на які пакети укладені договори з НСЗУ. У великих лікарнях можна безоплатно пройти КТ і МРТ! Також є перелік безоплатних базових тестів та аналізів, які можна отримати через сімейного лікаря. Легше зробити список того, що не покривається, ніж того, що оплачує держава! Звісно, не покривається естетична хірургія, послуги ортодонта, планова стоматологія тощо”.
