Ці люди не хочуть захищати Україну від ворога і ухиляються від військової служби як тільки можуть. Хтось каже, що не може служити через релігійні погляди, дехто вигадує для себе страшні хвороби, ще інші взагалі ігнорують повістки і заявляють, що ухиляння від мобілізації — це, на їхню думку, не злочин. Утім Закон так не вважає. І люди, які пробують ухилитися від служби, постають перед судом. Як показує практика, здебільшого присуджують їм доволі скромне покарання. Чи правильно це у країні, де триває війна? Історії ухилянтів, а також дискусію з експертами читайте у нашому тексті.
“Від початку великої війни за статтею про ухилення від призову в Україні розпочато та ведуться кримінальні провадження щодо більш ніж 300 ухилянтів”, — каже адвокат Андрій Петришин.
“З 24 лютого ухвалено більше двох десятків вироків, що стосуються ухилення від призову під час мобілізації, — розповідає Роман Лихачов, адвокат Чугуївської правозахисної групи. — Найбільше — судами у Закарпатській та Львівській областях”.
Ось показова історія: бізнесмен ухилявся від військової служби — за це дістав один рік іспитового строку. Таке покарання обрав Самбірський міськрайонний суд Львівської області. 28 березня чоловік мав прибути до Самбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), але не зробив цього — без поважних причин. 17 травня відмовився від проходження військово-лікарської комісії...
Уже через два дні він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Суд затвердив цю угоду, визнав військовозобов’язаного винним у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від призову під час мобілізації та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки. Та на підставі статті 75 КК України звільнив обвинувачуваного від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю рік.
“Я ХРИСТИЯНИН, Я НЕ ХОЧУ СЛУЖИТИ”
“Ще один із вироків стосується віруючого чоловіка, — веде далі Роман Лихачов. — Він 29 квітня прибув до Олександрійського РТЦК та СП для проходження медогляду й уточнення облікових даних. Та після того, як був визнаний придатним до військової служби, відмовився від отримання мобілізаційного розпорядження та повістки на відправку для проходження військової служби за загальною мобілізацією.
Під час судового засідання чоловік пояснив, що є християнином, членом Церкви Божої України “Джерело життя”, і не хоче воювати зі зброєю у руках.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області визнав чоловіка винним. Та, враховуючи щире каяття, звільнив його від відбування покарання — замість цього присудив однорічний іспитовий строк”.
“МОЯ ДРУЖИНА ПРАЦЮЄ, А Я ДОГЛЯДАЮ ДІТЕЙ”
Ідентичний вирок виніс і Ковельський міськрайонний суд Волинської області щодо тимчасово переміщеного, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей. Чоловік перебуває на обліку в Ковельському РТЦК та СП. За результатами медогляду його визнали придатним до військової служби. Однак переселенець у письмовій формі відмовився від проходження служби.
Під час судового засідання обвинувачений визнав свою вину та просив врахувати його життєві обставини. Пояснив, що разом з сім’єю тривалий час проживав у Лисичанську на Луганщині. Згодом через бойові дії переселився у Ковель. Тепер він доглядає дітей, оскільки дружина працевлаштувалась швачкою і лише вона фінансово забезпечує сім’ю, яка втратила житло, все майно та перебуває у скрутних умовах.
“ЗЛОЧИН? ХАХА!”
“Ще одна непересічна історія сталася на Прикарпатті. Чоловік переїхав в Івано-Франківську область із міста Кам’янське, що на Дніпропетровщині. Прибув до Коломийського РТЦК та СП Івано-Франківської області, де пройшов військово-лікарську комісію. Після цього військовозобов’язаному вручили повістку та повідомили, коли має прийти для відправлення до військової частини, — розповідає адвокат. — Однак чоловік так і не з’явився. Коли йому зателефонували з районного ТЦК, то сказав, що не вважає ухилення від призову злочином.
Чоловіка віднайшли у селі Іванівка Дніпропетровської області. Суд ухвалив застосувати запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 24 810 гривень”.
“ОЙ, Я ДУЖЕ ХВОРИЙ”
Тим часом слідчий суддя Голосіївського райсуду міста Києва надав дозвіл на затримання підозрюваного в ухиленні від призову під час мобілізації. Йдеться про уродженця Вінниці, якому зателефонували із Голосіївського РТЦК та СП та повідомили, що повинен прийти на медогляд. Чоловік у військкомат прийшов і взяв відповідне скерування для проходження військово-лікарської комісії. Після цього вирушив у поліклініку, де в розмові з лікарями вигадував хвороби для себе. Та зрештою зник, так і не пройшовши медогляд. З того часу переховується. 31 травня його оголошено в розшук. А тепер уже є ухвала суду про дозвіл на затримання, що діє до 13 грудня 2022 року.
ІСПИТОВИЙ ТЕРМІН ЗВІЛЬНЯЄ ВІД СЛУЖБИ?
“Зазвичай суди встановлюють за ухилення від призову під час мобілізації іспитовий строк тривалістю один-три роки, — каже Роман Лихачов. — У всіх випадках, де є вже судові вироки, обвинувачувані визнавали себе винними і зазвичай укладали угоди з прокурорами про визнання винуватості. За таких умов суд визнає недоцільним дослідження інших доказів”.
— А під час іспитового строку можуть знову мобілізувати?
● Р. Лихачов:
— Так. Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” виключають з військового обліку у відповідних РТЦК та СП тих, хто був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
● А. Петришин:
— А за ухилення від призову передбачене покарання — позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Це не тяжкий злочин, згідно зі статтею 12 КК України. Відтак особи, які проходять іспитовий термін, не знімаються з військового обліку. А тому цілком ймовірно, що їм знову вручатимуть повістки.
— Втім умовні вироки створюють прецедент правового нігілізму: ухилившись від призову під час мобілізації, можна отримати рік “умовно” і, фактично перебуваючи під статтею, отримати відстрочку. Адже впродовж умовного терміну вже не можуть двічі карати за тією ж статтею, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”, громадський активіст, військовий експерт.
А ДЕ РЕАЛЬНІ ВИРОКИ?
— Як ви оцінюєте те, що у країні, яка воює, за ухилення від призову під час мобілізації суди не карають ув’язненням?
— Вважаю, це правильно, що за такий злочин одразу не відправляють до в’язниці, — каже Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього. — В Україні поки що у в’язницях не створені умови для реального перевиховання осіб, які вчинили злочин. Дуже велика ймовірність, що особи, які один раз були ув’язнені, знову потраплять за грати. А нам не потрібно, щоб збільшувалася армія “зеків”.
Тож краще хай за ухилення від призову буде умовний вирок. Звісно, якщо людина не пройде іспитовий термін, тоді має відбувати покарання у в’язниці.
— Для декого, хто раніше не служив в армії, вручення повістки — серйозне потрясіння, — розповідає Сергій Грабський, військовий експерт, полковник запасу. — Зрештою, кожна людина має право на помилку. Безумовно, порушення норм законодавства має каратися. Та добре, що вироки щодо ухилянтів наразі умовні.
— Захист Батьківщини — це конституційний обов’язок кожного громадянина України. Та нині виникає чимало проблем у процесі проведення мобілізації, — додає військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Іноді роздають повістки водіям, які перевищують швидкість, або тим, хто напивається у нічних клубах. Тобто мобілізація стає начебто засобом покарання. На мою думку, це дискредитація Збройних сил України. Адже захист Батьківщини не може сприйматися у суспільстві як покарання за щось.
Зрозуміло, що за ухилення від призову під час мобілізації потрібно карати. Але це не допоможе вирішити проблему комплектації ЗСУ.
Зрештою, ті, хто хоче піти в армію, — підуть. А хто не хоче, той постійно шукатиме шляхи для ухилення від призову. Наявність карного переслідування їх не зупинить.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто спекулює на доларі
