Раніше вважалося, що це хвороба старшого покоління. Однак недуга молодшає.
“ЯК НАРОДИШ ДИТИНУ, ВСЕ МИНЕ”
Наталя Василенко з Хмельницького регулярно відвідувала мамолога, адже мала діагноз фіброзно-кістозна мастопатія (зміни у молочних залозах. — Авт.). Лікарі казали: “Як народиш дитину, все мине”. Наталя народила хлопчика і, коли йому було 10 місяців, виявила у грудях ущільнення.
“Спершу я подумала, що це застій молока, — розповідає жінка. — Але після УЗД і біопсії лікар-мамолог зауважив, що це доброякісне утворення і потрібно за ним стежити”.
За три місяці пухлина збільшилася. Наталя вирішила зробити біопсію вже в іншій лабораторії. З’ясувалося, що пухлина злоякісна.
“Почути у 29 років, що в тебе рак молочної залози, — це шок, — каже Наталя. — Ти знаєш, що у тобі живе зло, монстр, але нічого зробити з ним не можеш”.
За місяць до початку лікування жінка перестала годувати маленького сина грудьми. І 5 травня минулого року, на другий день після свого дня народження, розпочала курс хіміотерапії.
“Після того як мені поставили страшний діагноз, я два з половиною місяці не могла спати, тому звернулася до психотерапевта, який призначив антидепресанти. Також були дуже важкі періоди між хіміотерапіями: після п’ятої у мене запалився апендицит, який не можна було оперувати. Далі я підхопила коронавірус, температура підскочила до 40. Це була суцільна війна з негараздами, — згадує Наталя. — Для рідних мій діагноз теж був шоком, але вони всіляко мене підтримували”.
Наталя лікувалася майже сім місяців: пройшла вісім курсів хіміотерапії, подвійну мастектомію (операція з видалення молочної залози. — Авт.), видалили жінці й лімфатичні вузли.
“Хімію я робила у державному закладі, і її вартість спершу покривала держава, — зазначає Наталя. — Але чи то через війну, чи то якісь інші причини поставки препарату іноді затримувалися. Декілька разів нам з чоловіком доводилося самостійно купувати ліки. Вони нам коштували приблизно п’ять тисяч гривень за одну дозу”. На щастя, після лікування хвороба відступила.
“Я ПРОЙШЛА 34 КУРСИ ХІМІОТЕРАПІЇ”
Киянка Марина Ревера виявила пухлину у грудях під час самостійного обстеження майже два роки тому. Тоді їй було 27. Лікар-мамолог призначив різні методи діагностики, зокрема гістологію, яка й підтвердила гормонозалежну форму раку молочної залози.
Марина саме пішла на курс хіміотерапії, коли почалося повномасштабне вторгнення. Тому вирішила продовжити лікування в Польщі, подруги порадили лікарню у місті Щецині. Всю “хімію” киянка отримувала там безплатно.
“Я пройшла 34 курси хіміотерапії, це тривало півтора року, — згадує Марина. — Потім мені видалили повністю ліву молочну залозу і 24 лімфатичні вузли. Лікарі порадили пройти й променеву терапію, аби вбити ракові пухлини, які можуть “спати”.
За словами Марини Ревери, ще п’ять років їй треба проходити спеціальну терапію. “Щодня я приймаю зранку пігулку, яка пригнічує розвиток онкоклітин в організмі, й кожні 28 днів мені роблять гормональні уколи, що блокують функції яєчників”, — пояснює жінка.
“Під час лікування я не могла повноцінно працювати, тому звільнилася з роботи, — каже Марина. — Також стали погіршуватися стосунки з чоловіком. Зрештою ми розлучилися”. Попри всі виклики, Марина не опустила рук, завела блог у соцмережі, щоб ділитися власним досвідом боротьби з раком. “Жінки стали мені писати, дякувати, що я їх підтримую. Це мене дуже зарядило, — пояснює Марина Ревера. — Також я почала викладати англійську дітям. Маю по два-три заняття на день, і цей режим мене організовує, не дає лежати в ліжку, сумувати і думати про хворобу”.
“РАК — НЕ ВИРОК”
40-річна Анна Узлова — директорка та співзасновниця благодійного фонду Inspiration Family, який підтримує онкопацієнток в Україні. Слова “у вас — рак грудей” Анна чула від лікарів двічі.
“Десь на початку 2013 року я виявила в одній молочній залозі ущільнення. Але на огляді лікарі спершу сказали, що це просто кіста. “Народиш — пройде”, — почула тоді. Але ущільнення дуже боліло, аж віддавало в руку. Наприкінці 2014 року на плановому огляді лікар порадив мені звернутися до онкоцентру”, — згадує Анна. Там підтвердили діагноз, призначили хіміотерапію, опромінення...
Після повторного обстеження в Анни виявили пухлину в іншій молочній залозі. Довелося видалити обидві й знову проходити курс хіміотерапії та опромінення. З кінця 2016 року в Анни ремісія (період, коли спостерігається часткове або повне зникнення ознак хвороби. — Авт.).
Анна Узлова радить жінкам раз на рік обов’язково проходити обстеження у мамолога. А після 40 років щорічно робити мамографію. Вона переконана: рак — не вирок. Головне — не здаватись і вірити у себе!