17 кілометрів болю та сорому — так про дорогу через свої села (а це — Гвоздець, Головецько, Ріп’яна, Дністрик, Смерічка, Бабино, Виців, Грозьово, Мшанець, Плоске, Галівка) кажуть мешканці мальовничого гірського краю на Львівщині. Здолати ці 17 км можна приблизно за півтори години — і це якщо пощастить не втрапити у глибоку яму, не пробити колесо чи не вскочити в іншу дорожню халепу.
А коли падає дощ, то цей напрямок так розмиває, що краще сюди узагалі не виїжджати — бо з суцільного болота витягне хіба важка техніка.
...Якось у Галівці перевернулась машина з хлібом. А ще туди просто не змогла доїхати пожежна — за пів кілометра до вогню вгрузла у багні. Добре, що довжини шланга вистачило! А “швидка”, кажуть місцеві, їде сюди хіба на дуже термінові виклики — приміром, інфаркт чи інсульт. Лікарі бояться понівечити машину і залишити інших пацієнтів без допомоги.
“Два місяці тому у чоловіка стався приступ, ми викликали “швидку”, але самі поїхали їй назустріч, бо знали, що втратимо дуже багато часу, — каже 54-річна Ірина Стецькович із Мшанця. — На щастя, встигли. Знаєте, нам уже просто увірвався терпець! Стільки років чекати, просити, аби відремонтували дорогу... Та хіба ж ми тут не люди?!”
А чекають місцеві на ремонт і справді дуже довго. Дорогу Мшанець — Стрілки востаннє ремонтували понад 30 років тому. Громада бореться за відновлення дорожнього полотна вже десять років!
В останні два роки, коли за цю справу взявся місцевий парох, 28-річний Роман Гром, про Мшанець — Стрілки дізналися у різних куточках України.
“ВАСЯ, ДАВАЙ ВЕСЛО!”
Отець Роман постійно надсилає звернення до представників влади. З ініціативи священника громада нагадує про невідремонтовані кілометри у креативний спосіб. Спершу місцеві зняли іронічне відео, як учні добираються зі школи додому автобусом, але не можуть переїхати глибочезної калюжі, тож беруться долати “водойму” на автомобільних шинах. Кліп супроводжує пісня: “...На ями нас занесло. Вася, тримай весло!”
Згодом селяни записали ще одне відео під кавер на пісню “Плакала”, де співали: “Ями багном автодор полатав. Ну як?!”, “Тут плакали усі автівок водії”...
Далі розповідали про карантин в однойменній пісні, кажучи, що їхні села — на карантині понад 30 років, адже доїхати туди — годі! А нещодавно навіть садили картоплю на узбіччі, демонструючи, що шляхи тут — як город у полі. Їхні відео набирають в інтернеті більше ста тисяч переглядів. От тільки влада не звертає уваги на такий креатив. Тож місцеві вирішили вдаватися до радикальніших засобів — зокрема, перекрити дорогу.
“ЧОГО МИ ТАК МУЧИМОСЬ?”
Вперше жителі перекрили трасу у Стрілках минулого року — і тоді врешті почалось виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт автошляху. Але на цьому роботи зупинились. Тож днями місцеві знову вийшли на протест — вони перекривали дорогу шість днів.
Фото зі сторінки "Дорога Мшанець-Стрілки" у facebook (2)
“У кожного в селі тепер є робота — худоба, поля, городи,— додає 53-річна Надія Яворська зі Мшанця. — Та ми хочемо кращого життя для себе та наших дітей, і воно нині залежить також від стану дороги. Тому й стояли тут шість днів. І як буде треба — вийдемо знову”.
Справжній герой протесту — дідусь Яків. 83-річний чоловік приїхав сюди вже вдруге. “Я старий, але в мене тверді кості, — сміється Яків Михайлович. — Молодші мене зганяють з дороги, кажуть, щоб відпочив, але Бог мені дав здоров’я, тож хочу бути корисним. Болить, що донька не може до мене приїхати — через той сором, що називають дорогою. Я ще пам’ятаю, як на цьому шляху ремонт фірами робили. А нині, коли є така різна техніка, чого ми так мучимось? Хай би ті чиновники, що сидять по кабінетах, потряслись на наших ямах на своїх машинах!”
Дорогу не ремонтували уже 30 років.
НЕ БУДЕ РЕМОНТУ? БУДЕ ЩЕ ОДИН МАЙДАН!
Організатор акції, Василь Грицак із села Головецько, каже: водії, яким доводилось чекати на трасі, аби проїхати, переважно підтримували протестувальників. “Були такі, що матюкали нас, погрожували, — каже чоловік. — Проте здебільшого водії ставились до ситуації з розумінням, деякі навіть ходили з нами по пішохідному переходу, співали — у нас була жива музика.
Наші вимоги — прості. Перша — не гальмувати експертизу проектно-кошторисної документації (ПКД) на дорогу, яка “зависла”. Друге — у нас є 4 кілометри 250 метрів дороги під назвою “чорне шосе”, тобто на її ремонт не потрібна ПКД, і його можна починати хоч сьогодні. Третє — гарантія виділення коштів на капремонт решти 13 кілометрів”.
Після шести діб протесту людям пообіцяли техніку та старт ремонту на 4 кілометрах. “Тому перекриття шляху ми зупинили, — каже Василь Грицак. — Але боротьба триває! У наступні два тижні має вирішитись питання щодо виділення коштів, і якщо про нас знову забудуть — через три тижні вийдемо на новий маленький гірський Майдан. Заявку на протест уже подали!”
Ми стежитимемо за розвитком подій у цьому краї та повідомлятимемо про нього на сторінках “Експресу”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як обманюють наших заробітчан за кордоном
