Сьогодні християни відзначають найбільше свято у церковному році — Воскресіння Господнє, або ж Пасху. У цей день вірні згадують, як Ісус Христос воскрес з мертвих через три дні після Своєї смерті. У храмах знову радісно лунатиме: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав...”
Слова цього гімну вселяють у наші серця надію та віру в перемогу добра. У те, що злі сили, хоч би якими підступними вони були, зазнають невдачі. Воскресіння Христове — найбільше свідчення перемоги життя над смертю, світла над темрявою. Донині в нас звучить актуальне впродовж десятиліть великоднє гасло українських повстанців: “Христос Воскрес — Воскресне Україна”. То яка історія цього свята і які церковні традиції пов’язані з цим особливим днем у році?
— Відколи християни відзначають празник Воскресіння Христового?
— Пасху святкували ще в апостольські часи, — розповідає отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я, доцент кафедри богослов’я УКУ, священник УГКЦ. — Перші християни не лише раз на рік, а й щонеділі в особливий спосіб пригадували подію воскресіння Христа. І ця традиція зберігається дотепер. Для нас кожна неділя — “мала” Пасха. Ми вшановуємо Христа — Сина Божого, який став людиною, помер і воскрес заради нашого спасіння.
Тож Пасха — це свято, яке підсумовує все минуле — старозавітне і показує нову перспективу — розуміння того, що Бог безмежно любить людину — аж до смерті. Завдяки воскресінню Христа усвідомлюємо, що смерть — це тимчасова реальність. Зрештою Адам і Єва були покликані не до того, щоб померти, а до того, аби жити блаженно у вічності, в раю. Перші люди набули смертність. Але настане час, коли смерті не буде. Саме Пасха проєктує нам таке майбутнє.
— Свято Воскресіння — найбільше поміж християнських свят, — каже протоієрей Михайло Сивак, кандидат богословських наук, проректор Львівської православної богословської академії, клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці ПЦУ. — Тому його називають святом зі свят і торжеством усіх торжеств. І назва “Великдень” свідчить про те, що Пасха — це великий, особливий день. Вірування у воскресіння Христа — основа нашої віри. Ще апостоли і перші християни святкували Пасху. Тож це і найдавніше християнське свято.
— А чому Пасху святкують упродовж трьох днів?
● прот. Михайло:
— Загалом пасхальний літургійний період триває 40 днів — від Воскресіння Христового до Вознесіння. У цей час вітаємося “Христос воскрес!” і відповідаємо “Воістину воскрес!” А на богослужіннях співаємо пасхальні піснеспіви.
Крім того, виокремлено Світлий тиждень, або ж Пасхальну седмицю — період тривалістю сім днів — від Пасхи й до Томиної неділі (другої неділі після Пасхи, або Антипасхи). Протягом цього тижня царські врата православних храмів залишаються відкритими і всі богослужіння (утреня, часи, літургія та вечірня) подібні до тих, що звершуються саме у день Пасхи. Та найбільш урочистими є сам празник Воскресіння Господнього, другий та третій день після свята.
● о. Олег:
— У IV — V століттях, у час утвердження християнства в Римській імперії, багато дорослих людей охрещувалися. Підготовка до хрещення могла тривати один-два роки. Найінтенсивніше до цього готувалися у Великий піст. А в день Воскресіння Господнього, а також у понеділок і вівторок після Пасхи людей охрещували. Зрештою обливання водою у Світлий понеділок нагадує про обряд Хрещення.
Триденне святкування й тому, що у християн цифра 3 пов’язана із Трійцею. Та тиждень після Пасхи називають Світлою седмицею. У давнину могли охрещувати людей і впродовж всього цього семиденного періоду.
— Що слід класти в кошик для освячення? Чи ці продукти щось символізують?
● прот. Михайло:
— Сучасна літургічна традиція передбачає освячення хліба (паски), пасхального ягняти (м’ясних страв), яєць, молочних страв та “іншої поживи”.
Паска символізує воскреслого Ісуса Христа. У Святому Писанні читаємо, що Христос — хліб життя. Чому ж освячують яйця? Згідно з Переданням, коли Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія (14 — 37 рр.), то розповіла йому про життя, чудеса й вчення Христа. Імператор засумнівався, що Ісус воскрес. Тоді Марія Магдалина дала Тиберію яйце, промовляючи: “Христос Воскрес!” Біле яйце в руках імператора стало червоним. Через це церковне передання й зародилася традиція фарбувати яйця у червоний колір і освячувати на Великдень.
● о. Олег:
— У кошик можна класти все, що люди споживають і що стане частиною їхнього обіду. І м’ясні страви, і масло, і сир. Тобто продукти, від яких під час Великого посту відмовлялися. Дехто кладе в кошик також овочі й фрукти. У деяких регіонах несуть освячувати хрін або ж буряк з хроном, щоб нагадати кольором і відчуттями на смак, якою ціною нам далося спасіння. Яйце ще в дохристиянські часи було символом відродження та нового життя. Християни надали цьому символу нове значення. Христос, який воскресає, дає нам нове життя. Розписуючи й фарбуючи писанки, створюється своєрідний мікрокосмос, у який вкладається все найкраще. Хоч Церква не регулює, що саме класти у пасхальний кошик, а що ні, все ж не схвалюється, аби серед продуктів було спиртне.
На жаль, в Україні більше наголошується на тому, що класти у пасхальний кошик, ніж на події воскресіння Христового. Декілька років тому проводилося соціологічне дослідження. Людей запитували про Пасху. І більшість респондентів говорили саме про паску, про те, що кладуть у кошик. Небагато згадали про смерть і воскресіння Ісуса. Насправді все те, що ми несемо до храму освячувати, — це лише символи, які додаються до центральної події свята Пасхи — перемоги життя над смертю.
— Цього року християни в усьому світі святкують Пасху в один день. Але так буває не завжди. Чому?
— При розрахунку дати святкування Пасхи за григоріанським календарем за основу береться астрономічний (фактичний) день весняного рівнодення, — зауважує Анатолій Бабинський, доктор філософії, релігієзнавець, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету. — Через неточності юліанського календаря відбулося зміщення весняного рівнодення на 13 днів. Тому православні зазвичай святкують Великдень пізніше, ніж римо-католики.
У візантійській традиції дотримуються принципу, що свято Воскресіння Христового не може збігатися у часі або випадати раніше, ніж єврейська Пасха (Песах). Коли так стається, то у православних дату свята переносять. Тим часом римо-католики так не роблять. Відповідно в них Пасха може збігатися із юдейською або випадає раніше за Песах.
● прот. Михайло:
— Частіше Пасха за григоріанським календарем випадає на тиждень раніше, ніж за юліанським. Так буде наступного року. Іноді дати святкування збігаються. Спільно святкуватимемо Пасху також у 2028-му, 2031-му, 2034- му роках.
Трапляється різниця у датах святкування у п’ять тижнів. Так було торік. Дуже рідко римо-католики святкують Воскресіння Христове на 4 тижні раніше, ніж православні. А різниці в 2 — 3 тижні не буває.
