Папа Римський Франциск, який був главою Святого Престолу останні 12 років, помер на 89-му році життя у Світлий понеділок. 26 квітня, об 11.00 за київським часом, відбудеться похорон понтифіка. До цього часу труна з його тілом перебуватиме у базиліці святого Петра. Після церемонії на площі перед собором святого Петра Папу Франциска, згідно з його заповітом, поховають у римській базиліці Санта Марія Маджоре.
Уже до середини травня має зібратися конклав, який обиратиме нового Папу Римського. Тож наступного місяця знатимемо його ім’я. Як обирають нового главу Святого Престолу? І хто невдовзі може очолити Римо-католицьку церкву?
— Через 15 — 20 днів після смерті папи збирається конклав кардиналів, який у Сікстинській капелі обиратиме нового понтифіка, — розповідає Анатолій Бабинський, Ph.D. з богослов’я, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ. — Більшість їх прибуде до Ватикану на похорон.
Обирають і можуть бути обраними лише ті кардинали, яким ще не виповнилося 80 років. Тепер їх 135. Це трохи більше, ніж передбачено регламентом. Адже досі діяло обмеження: у конклаві могли брати участь 120 кардиналів. У Ватикані мають ще вирішити це питання.
Згідно з правилами, щоб обрати нового папу, щодня (понад тиждень) проводитимуть чотири голосування (два — до полудня і два — пообіді). Загалом передбачено 34 раунди. Звісно, понтифіка можуть обрати і швидше. Для цього потрібні дві третини голосів кардиналів плюс один голос. Крім того, обрана особа має погодитися бути понтифіком. Якщо за ці 34 раунди не вдається обрати нового папу, застосовують простішу форму голосування. Визначають двох кандидатів (за яких у попередніх раундах голосували найбільше кардиналів) і більшістю голосів обирають одного з них.
Після кожного голосування над капелою з’являється дим. Чорний — якщо папу ще не обрали, і білий — якщо це сталося. Колись, щоб при спалюванні бюлетенів дим був відповідного кольору, підпалювали солому чи смолу. Тепер використовують спеціальні хімічні речовини. Коли вибори завершуються, також б’ють у дзвони собору святого Петра.
Нового папу вітають усі кардинали. А після цього понтифік одягає папські ризи (три ризи різного розміру готують заздалегідь). Кардинал-диякон виходить на балкон собору святого Петра і промовляє: “Habemus Papam!” (“Маємо Папу!”). Далі оголошує ім’я понтифіка, яке той обрав і яке отримав при хрещенні. Після цього новообраний папа з’являється на балконі і оголошує своє перше Urbi et Orbi (привітальну промову “До міста і світу”).
— Тепер жваво обговорюють ймовірних наступників Папи Франциска, так званих папабілі (майже папи). Хто вони?
— Найчастіше наступником називають кардинала П’єтро Пароліна (70 років, Італія), який був державним секретарем Святого Престолу впродовж 11 років. Він має досвід управління на рівні Вселенської Церкви, а також відомий як хороший дипломат і знавець Римської курії. (До речі, саме кардинал П’єтро Паролін відвідав Україну як спеціальний посланець Святішого Отця торік і у 2016 році. — Авт.).
Ймовірними наступниками Папи Франциска називають також кардиналів Фрідоліна Амбонго Бесунгу (65 років, Демократична Республіка Конго), Віма Ейка (71 рік, Нідерланди), Петера Ерде (72 роки, Угорщина), Луїса Антоніо Тагле (67 років, Філіппіни), Реймонда Берка (76 років, США), Маріо Греча (67 років, Мальта) та Маттео Дзуппі (69 років, Італія). Часом називають і кардинала Герхарда Людвіга Мюллера (77 років, Німеччина).
— А кому належить влада, поки не обрали нового папу?
— Цей період називають Sede vacante (“вакантний престол”). У цей час найвища влада у Церкві належить Колегії кардиналів.
