Міноборони Росії підготувало прогноз розвитку військово-політичної ситуації у світі до 2045 року. Згідно з документом, українська державність до цього часу має бути ліквідована, а територія України поділена на три частини.
“Новими регіонами РФ”, в уявленні Кремля, будуть Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області та Крим. “Проросійським державним утворенням” у Росії бачать території Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропет ровської, Одеської, Черкаської, Вінницької, Житомирської областей та Києва. Ця частина України, за задумом військово-політичної верхівки РФ, повинна відмовитися від євроатлантичної інтеграції і на її території має перебувати російський військовий контингент.
Що ж до Волинської, Рівненської, Хмельницької, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської областей, то вони стануть “спірними територіями”. У Кремлі вважають, що зможуть вирішувати долю цих регіонів разом з Польщею, Румунією та Угорщиною.
Джерела у розвідувальній спільноті кажуть, що Росія, ймовірно, через уряди та представників іноземних держав намагатиметься донести свої плани до адміністрації Дональда Трампа.
Про що свідчать окреслені наміри країни-агресорки? З’ясовуємо у розмові з директором Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрієм Миселюком, політтехнологом Ярославом Макітрою та експертом аналітичного центру “Об’єднана Україна” Петром Олещуком.
— План Росії захопити Київ за три дні провалився, однак вона досі сподівається встановити контроль над більшою частиною України. Як це розуміти?
● Я. Макітра:
— Плани плюс-мінус такого змісту раз по раз озвучують російські пропагандисти, навіть деякі представники кремлівської влади. Тому для тих, хто стежить за російським інформаційним полем, у цьому прогнозі немає великої сенсації. Згаданий документ є, так би мовити, логічним у нелогічній поведінці росіян. Єдине, що можна відзначити, Миколаїв та Одеса уже не входять до їхніх планів реалізації концепції “Юго-Восток”.
● П. Олещук:
— Справді, ці плани не нові. Згадайте агітаційні борди Януковича під час президентської кампанії 2004 року. Тоді йшлося про три сорти українців. Кордони трьох частин України, в уявленні Кремля, можливо, трішки змінилися, але суть залишилася тією самою: є начебто частина України, яка має стати частиною Росії, є частина, яка має бути залежною від Росії, а є частина, на яку Росія не претендує.
— Яка мета просування цих планів?
● Я. Макітра:
— Очевидно, підготовлений план є стратегічним баченням кадебістів на чолі з Путіним розвитку подій. З одного боку, вони демонструють світові, мовляв, ми йтимемо до цієї точки, якщо ви не зважатимете на наші інтереси. З другого — показують Заходу, що мають для нього хабар — західну частину України, тобто натякають, що можуть домовлятися і віддати ці території.
Нагадаю, Путін ще перед повномасштабним вторгненням казав, що Україну штучно створив Ленін і що зробив він це разом з більшовиками коштом російських земель.
● А. Миселюк:
— Російські політтехнологи періодично просувають наратив, що Україна — це штучна держава, що різним імперіям належали її землі, що треба Україну розділити і буде все добре. Нині у Кремлі розуміють, що майбутня адміністрація Трампа перебуває у процесі формування підходу до війни в Україні. Тому готові використовувати будь-які засоби, щоб вплинути на Трампа.
● П. Олещук:
— Путін вважає, що цей план можна здійснити, потрібен лише час. На нинішньому етапі очільник Кремля може розглядати для України варіант, подібний до грузинського. Він хоче політичними та фінансовими способами домогтися встановлення в Україні лояльної до Москви влади. Не обов’язково публічно дуже дружньої, але хоча б лояльної. На зразок нинішньої грузинської влади, яка постійно декларує, що вона за європейський вибір і за незалежність, але водночас реалізує всі ініціативи, потрібні Путіну.
Що ближче до 20 січня, тобто до інавгурації Дональда Трампа, то більше таких інформаційних вкидів з’являтиметься. Трамп обіцяв започаткувати мирний процес. Ми не знаємо, в якому форматі цей процес відбуватиметься. Але скидається на те, що Путін хоче підійти до переговорів, маючи якомога більше козирних карт. Він вважає, що можна спробувати домовитися про долю України з новим президентом США. Трамп, вочевидь, хоче завершити війну, але це не означає, що він виконуватиме забаганки кремлівського диктатора.
— Чи є ризик, що окреслений план хоча б частково може бути втілений у життя?
● П. Олещук:
— Нинішня війна Росії проти України почалася не через якісь суто раціональні причини, а через ідеологічну зацикленість Путіна на Україні, на тому, що без України Росія не може бути імперією. Спроби заволодіти Україною триватимуть доти, доки фізично є Путін. Коли він нарешті опиниться там, де йому місце, тоді російська влада може ставитися до цього питання раціональніше. Раціональніше — не означає, що вона стане адекватною, з погляду міжнародного права. Але думаю, що спадкоємець Путіна у будь-якому разі не буде такий хворобливо зациклений на питанні України і не витрачатиме всі ресурси на те, щоб перебрати контроль над нею.
● Я. Макітра:
— Ризик втратити державність для України завжди є. Широкомасштабне вторгнення Росії передбачало як мінімум таке і навіть гірше розчленування України. Але, як бачимо, російський бліцкриг провалився.
На цьому історичному етапі Москва ще може завдати нам великої шкоди, ми ще можемо мати багато проблем, але говорити про те, що росіяни легко реалізують план знищення України, хай і в майбутньому, не доводиться. Навпаки, певен, це залишиться їхніми фантазіями. Інша річ, що нам ще треба дуже багато зробити, щоб захистити наш суверенітет і домогтися контролю над своїми територіями.
