Слідчі зібрали докази того, що ексміністр освіти Дмитро Табачник вчиняв злочини проти основ національної безпеки України. Зокрема, на їх підставі стверджується, що після широкомасштабного вторгнення Росії колишній регіонал активно контактував із високопосадовцями російського уряду та представником департаменту оперативної інформації ФСБ.
Їм, за даними СБУ, Табачник доповідав про виконання завдань та передавав документи. До речі, ексміністр ще з 2014 року переховується від українського правосуддя у тимчасово окупованому Криму.
Яка ймовірність, що його та інших колишніх високопосадовців притягнуть до кримінальної відповідальності за держзраду? Про це — у розмові з політтехнологами Ярославом Макітрою і Тарасом Загороднім.
— Чи очікуваним, на ваш погляд, є те, що у списку державних зрадників з’явився Дмитро Табачник?
● Я. Макітра:
— Якщо аналізувати суто інформаційне поле, то це новина неочікувана. Бо про Табачника не було чути вже не один рік, а тут раптом він з’являється у такій іпостасі. Якщо ж аналізувати минуле експосадовця, то немає нічого дивного в тому, що встановлено тісні зв’язки Табачника (а він був двічі віцепрем’єром, міністром освіти) із Росією.
Москва завжди приділяла велику увагу гуманітарній політиці в Україні. У той час, коли вона мала вплив на призначення у нашій державі міністрів, на ці посади не могли претендувати люди, які не пройшли через “фільтр” ФСБ. Гуманітарна політика — це ж питання освіти, культури, церкви. А це стовпи, на яких вибудовувався так званий “русскій мір” в Україні.
Те, що ім’я Табачника сплило саме тепер, не означає, що він понад вісім років мовчав. Просто нарешті слідство здобуло документальні докази у рамках кримінального провадження.
Активні контакти Табачника з російськими посадовцями й допомога керівникам окупаційних адміністрацій в Україні свідчать про його амбіції, які не реалізовані. Зрозуміло, Табачник хоче впливати на ситуацію в Україні в інтересах ФСБ, а фактично Кремля.
● Т. Загородній:
— Дмитро Табачник ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. До речі, те, що Московський патріархат зміг закріпитися у Києво-Печерській лаврі, — одна з його “заслуг”. А перебуваючи на посаді міністра, Табачник запроваджував таке собі малоросійство в системі освіти. При цьому завжди говорив вишуканою українською мовою. Урешті-решт, він був досвідченим апаратником (свого часу очолював адміністрацію президента Кучми).
Тож не дивно, що він, як представник російського лобі в Україні, фігурує нині у справі про держзраду. Ця стаття, якщо йдеться про злочинні діяння в умовах воєнного стану, передбачає покарання до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
— Чи можемо очікувати, що Табачник буде притягнений до відповідальності за держзраду?
● Я. Макітра:
— Українське законодавство дозволяє заочне засудження. Як відомо, на початку 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно засудив президента-втікача Віктора Януковича за держзраду до 13 років в’язниці. Заочний вирок оголошено й іншим особам. Тому можна вважати, що така норма буде застосована й щодо Табачника.
Що ж до фізичного затримання, то це можливо лише в разі проведення спецоперації з його виявлення або в разі падіння російського режиму, коли сипатиметься все, і такі особи, як Табачник, потраплятимуть у тенета українського правосуддя.
— До речі, нині мало чути про держзрадників Януковича та Азарова. Як вважаєте, чому? Де вони перебувають?
● Я. Макітра:
— Один зі сценаріїв масштабного вторгнення Росії та захоплення України передбачав, що Янукович буде відновлений на посаді президента як той, кого начебто незаконно усунули після “держперевороту” 2014 року. Цей план не спрацював. Тож тепер Янукович не становить інтересу ні для ФСБ, ні для Росії загалом. Він, очевидно, залишається там, де і був досі, — у Московській області.
Азаров, хоч і вів якусь свою гру, завжди був у тіні Януковича. Нині колишній прем’єр робить дописи у соцмережах і дає коментарі російським ЗМІ, та насправді його персона нікому не цікава. Проживає, за даними СБУ, у Підмосков’ї. Відомо, що у жовтні минулого року Печерський райсуд Києва заочно заарештував його у справі про держзраду, зокрема за погодження так званих Харківських угод. Наразі ж Азаров, як і Янукович, недосяжний фізично для українського правосуддя.
● Т. Загородній:
— Хоч стаття про держзраду і не має терміну давності, навряд чи Янукович та Азаров сидітимуть за ґратами. Думаю, більш вірогідно, що вони або будуть знищені ФСБ (як непотрібні зайві свідки), або ліквідовані українськими спецслужбами (бо Україна після нашої перемоги приречена карати ворогів держави).
