Президент підписав закон “Про військовий обов’язок і військову службу”, яким передбачено зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників на два роки.
Генштаб Збройних сил України повідомив, що громадян, які досягли 25-річного віку, зніматимуть з обліку призовників і братимуть на облік військовозобов’язаних. Тому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) викликатимуть їх для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та оформлення відповідних військово-облікових документів. Це означає, що тих, кому 25, можуть мобілізувати до війська.
Цікаво, що про потребу знизити мобілізаційний вік в Україні говорять давно. Зокрема, закон, який тепер підписав президент, парламентарі ухвалили ще на початку літа минулого року. Понад те, багато хто з військовослужбовців переконаний, що мобілізувати до лав ЗСУ потрібно чоловіків ще молодшого віку.
“Мобілізаційний вік потрібно знизити не до 25 років, а до 22-х, — заявив в одному з інтерв’ю командир 1-го механізованого батальйону Третьої окремої штурмової бригади (ОШБр) Збройних сил України з позивним “Бот”. — 25 років — це що? Це дорослий чоловік, уже дядько”.
Схожу думку висловив і генерал-майор запасу Збройних сил України Сергій Кривоніс. “Середній вік військових у ЗСУ — від 38 до 50 років, — зазначив він, — але здатність переносити фізичні навантаження у 40-річного значно менша, ніж у 25-річного. Ідеальний вік воїнів — від 18 до 25 років”.
— Насправді до служби за призовом під час мобілізації можуть бути залучені особи віком 18 — 60 років, які мають статус військовозобов’язаних, — пояснює співголова Громадської ініціативи “Права справа”, військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — До військовозобов’язаних, однак, не належать ті, хто перебуває на обліку призовників на строкову службу.
Граничний вік перебування на обліку призовників сягав 27 років. Адже більшості громадян після 18 років дають відстрочку від призову для здобуття освіти. Тепер, у період воєнного стану, призов на строкову службу не відбувається. І граничний вік перебування у списку призовників знизили до 25 років. Це означає, що громадян, які досягли 25-річного віку, зможуть узяти на облік військовозобов’язаних. Отже, їх мають право мобілізувати до лав ЗСУ.
Зрозуміло, що хлопці, перш ніж їх залучать до виконання завдань Сил оборони, мають пройти навчання та бойове злагодження.
— Як вважаєте, чи виправдане рішення влади знизити мобілізаційний вік?
● Д. Снєгирьов:
— Так. Треба говорити про те, що загальний мобілізаційний резерв країни-окупанта налічує приблизно 12 мільйонів осіб. Нині росіяни намагаються розігнати інформацію про те, що мають 25 мільйонів резерву. Ця інформація не відповідає дійсності, це елемент психологічного тиску на Україну. Хай там як, навіть якщо брати 12 мільйонів, то це дуже багато.
Загальний мобілізаційний резерв української сторони — приблизно 2,5 — 3 мільйони осіб. Отже, на одного українського захисника припадає чотири окупанти. Коли постає питання можливого проведення часткової мобілізації у РФ, Збройні сили України, зокрема Генштаб, мають реагувати адекватно, тобто аналогічно противникові.
За інформацією з відкритих джерел, з України за кордон виїхало до 600 тисяч чоловіків. Якщо брати грубо — 500 тисяч. Приблизно один мільйон уже налічують ЗСУ. Отже, разом — півтора мільйона.
У нас не підпадали під мобілізацію особи віком від 18 до 27 років, які перебували у списку призовників. Це доволі значний відсоток людей, які могли б бути мобілізовані. Приблизно пів мільйона, навіть більше. Тож заради поповнення особового складу і проведення ротацій у лавах ЗСУ довелося знизити віковий ценз призовників до 25 років.
Зрозуміло, що війна XXI століття — це не війна XIX століття, коли мірялися кількістю особового складу. Сучасні війни високотехнологічні. Але наразі стоїть на паузі військово-технічна підтримка з боку США. Зокрема, ми не можемо отримати високотехнологічне озброєння, яке б дало змогу мінімізувати кількісну перевагу противника. Якщо немає такого озброєння, передусім ствольної та реактивної артилерії, то доводиться відповідати проведенням мобілізаційних заходів. Це сувора правда нинішнього дня.
— Ми розуміємо, що війна швидко не закінчиться, а триватиме ще як мінімум цього року, — додає майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман. — Нам потрібно мобілізувати більшу кількість людей або мати істотну перевагу в якості зброї. Істотної переваги в якості зброї ми навряд чи зможемо досягти, як це було, наприклад, під час операції “Буря в пустелі”, коли війська антиіракської коаліції відчутно переважали війська Саддама Хусейна. Зброя, яку нам постачають міжнародні партнери, краща, ніж у росіян, але, на жаль, її не так багато. Тому мусимо залучати до війська більше молодих.
— Цей крок абсолютно виправданий, і, можливо, навіть трохи запізнілий, — каже військовослужбовець ЗСУ Сергій Паламарчук. — Війську потрібне підкріплення, потрібна свіжа кров. Не можуть витягнути на собі всю війну чоловіки, яким уже за 40. Молодь і вчиться швидше, і фізично міцніша та витриваліша. Наголошую: тим, хто вже рік-два або й більше на війні, потрібна не так заміна, як підсилення.
— Дехто вважає, що варто було б знизити мобілізаційний вік ще більше. Чи поділяєте таку думку?
● О. Гетьман:
— Так. Коли був призов на строкову службу, маю на увазі у період до воєнного стану, то йшли до армії вже з 18 років. Служили два роки, згодом півтора або рік, і це означало, що людина здатна виконувати бойові завдання.
Що змінилося? Тепер люди стали пізніше дорослішати? Адже виходить так, що, коли не було воєнного стану, люди, яким 19 — 20 років, могли виконувати бойові завдання, а тепер не можуть. Вважаю, що до армії мають бути мобілізовані люди з того віку, з якого був призов до армії. І це було б справедливо та зрозуміло.
Зауважу, що у багатьох країнах призову немає, там армія рекрутингова. Але якщо говорити про призов, то до війська набирають здебільшого з 18 — 19 років. Наприклад, у Данії та Естонії призивають з 18 років, у Греції, Норвегії та Туреччині — з 19. А в Ізраїлі відслужити в армії зобов’язані всі громадяни країни, незалежно від статі, які досягли 18-річного віку.
— Для створення мобілізаційного резерву треба, щоб мобілізаційний вік дорівнював віку закінчення строкової служби. Якщо у нас із 18 років призов, а в 19 років призовник звільняється, то мобілізація повинна бути з 19 років, — вважає військовий експерт Олег Жданов. — Призовник демобілізується, стає на облік у військкоматі, потрапляє до мобілізаційного резерву. Це класика. Так повинно бути.
А в нас виходить як? У 19 — 20 років строковики демобілізуються, їх згодом можуть мобілізувати. Тих же, хто не пройшов строкової військової служби, мобілізувати не можна, аж доки їм не виповниться 25 років.
● С. Паламарчук:
— Я цієї думки не поділяю. У нас кожен, кому виповнилося 18 років, може потрапити до війська, підписати контракт. Є контракти не лише на три-п’ять років, а й на термін до кінця воєнного стану. Хай 18 — 20-річні навчаються. Настане час, буде потреба – підуть у військо пізніше.
Найважливіше — правильно виховати таку молодь, щоб вона мала міцні патріотичні почуття, мотивацію йти до ЗСУ чи інших формувань Сил оборони України після закінчення університету.
● Д. Снєгирьов:
— Це питання доволі контроверсійне. З одного боку, справді, війську потрібно більше молодих, бо вони фізично витриваліші. З другого — люди віком 18 — 25 років, які не підпадають під мобілізацію, — це здобувачі вищої освіти, ті, хто формує науковий і технічний потенціал країни, хто спроможний модернізувати виробництво. Простіше кажучи, ті, хто мав би розбудовувати країну.
Тому підхід влади у цьому питанні я вважаю виваженим. Зниження мобілізаційного віку до 25 років свідчить про те, що держава піклується про майбутнє країни.
