У постанові державного санітарного лікаря, зокрема, йдеться про заборону на відвідування освітніх закладів невакцинованим дітям. Міністерство освіти і науки підтримало це рішення. До слова, Чернігівська область стала другою після Рівненської, де для запобігання спалахам інфекційних хвороб вирішили запровадити обмеження на відвідування освітніх закладів.
Постанова про обмеження на відвідування освітніх закладів дітьми, які не щеплені, обурила у Чернігівській області багатьох батьків. Вони називають документ, який видав головний державний санітарний лікар, неправомірним. І покликаються на те, що Конституція України гарантує кожному право на освіту. Дехто з батьків готовий подати колективну заяву до прокуратури, щоб захистити конституційні права дітей.
Тим часом в. о. міського голови Чернігова заявив, що відстороняти невакцинованих дітей від очного навчання не будуть. Чому? І на чиєму боці правда?
— Про цю постанову державного санітарного лікаря Чернігівської області мені повідомили підлеглі, що відають питаннями освіти, — розповідає Олександр Ломако, виконувач обов’язків міського голови Чернігова. — Директори шкіл запитували, як їм виконувати цю постанову. Тож я запросив на нараду у міську раду представника обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, щоб пояснив свою позицію. І також повідомив, що ні міська влада, ні керівники освітніх закладів не відсторонюватимуть дітей від навчального процесу.
— Ви не змінили своєї думки після того, як МОН оприлюднило свою офіційну позицію?
— Ні. Наша позиція залишається незмінною. Нехай кампанія вакцинації проводиться, але й діти хай навчаються.
— Хто б мав відсторонювати нещеплених від офлайн-навчання — певні служби чи керівники освітніх закладів?
— Постанова, яку я прийняв, відповідає статті 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, де зазначено, що невакциновані діти не можуть відвідувати виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади, — розповідає Олександр Чепурний, головний державний санітарний лікар Чернігівської області. — Відповідальні за допуск невакцинованих дітей до колективів — керівники освітніх закладів. До офлайн-навчання можуть допускати нещеплених дітей, які мають медичні протипокази до вакцинації. Цей факт має бути засвідчений відповідною довідкою. Решта невакцинованих дітей може навчатися, але не офлайн. Законодавством передбачено різні форми навчання, зокрема індивідуальне, дистанційне.
— Батьки кажуть, що такі дії неправомірні, і позиватимуться з лікарями в суді?
— Згідно з постановами Верховного Суду України (у 2018-му та у 2019 році) вимога про обов’язкову вакцинацію проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я вважається виправданою, — додає Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. — Також Європейський суд з прав людини у 2021 році ухвалив рішення про те, що адміністративне покарання батьків за відмову вакцинувати дітей правомірне, й обов’язкова вакцинація не є порушення Конвенції про права людини. Адже у цьому випадку йдеться про переважання суспільних інтересів над особистими. Тобто кожна людина має право відмовлятися від медичного втручання, зокрема й вакцинації, та якщо це порушує інтереси суспільства, то держава має право на примус.
Попри все, в Україні багато невакцинованих дітей. Зазвичай це їхні батьки вирішують, що щеплення не потрібне. Щоб вплинути на цю ситуацію, потрібно вирішити ще багато правових нюансів.
— А як за кордоном? Чи можуть там заборонити невакцинованим дітям відвідувати садки і школи?
● Ф. Лапій:
— Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато жінок з дітьми виїхали за кордон. Частина з них опинилася в Німеччині. Так от, у німецьких школах вимагають довідки про вакцинацію дітей. Якщо батьки такої довідки не надають, отримують листа із проханням надати цей документ. Якщо немає належних дій і дітей не вакцинують, батькам загрожує штраф (німецький парламент ще у 2019 році ухвалив закон, що зобов’язує робити щеплення дітям проти кору і запроваджує штрафи у розмірі до 2500 євро, якщо вакцинації не проведено. — Авт.). А дитині можуть заборонити відвідувати школу чи дитячий садочок. Далі справу передають у соціальну службу, яка вивчає ситуацію. Зокрема, визначає, чи батьки адекватні у виконанні своїх обов’язків і чи не порушують права дитини на захист від інфекційних хвороб.
— У США вакцинація дітей теж обов’язкова, — розповідає Катерина Власюк, яка мешкає у Сполучених Штатах, мати двох дітей. — Без відповідних щеплень дитину не зарахують ні в садочок, ні у державну школу або інший дитячий заклад. Хіба що є медичні протипокази до вакцинації.
— А у Фінляндії довідок про щеплення у школах та садочках не вимагають, адже вакцинація тут не обов’язкова, — розповідає Надія Федорова, членкиня правління Товариства українців у Фінляндії, мати двох дітей. — Проте, за даними міністерства соціального забезпечення та охорони здоров’я країни, понад 90% фінів добровільно вакцинують своїх дітей.
— Але навіть якщо невакциновані діти не ходитимуть до школи, вони підуть у кафе, торговельний центр чи в інші громадські місця і там можуть заразитися чи заразити інших. Хіба не так?
— Зрозуміло, що невакциновані діти можуть заразитися інфекційними хворобами не лише у навчальному закладі, — каже Наталія Іванченко, генеральна директорка ДУ “Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”. — Та в закритих колективах ці хвороби поширюються швидше.
● Ф. Лапій:
— Ризик передавання збудника, наприклад, кору, набагато більший там, де діти тісно контактують у групах. У школах і дитячих садочках приміщення не завжди добре провітрюються, а діти близько контактують (у класі в міських школах може бути й 30 дітей). Зокрема, кашляють, чхають одне біля одного.
У кафе, у торговельних центрах, на дитячих майданчиках діти теж контактують. Але це дещо інша ситуація, ніж у школі чи в дитячому садочку. Наприклад, якщо йдеться про дитячі майданчики, то вони — на відкритому просторі. А кафе чи магазини діти зазвичай не відвідують великими групами — по 30 — 40 осіб. Хіба що йдеться про організовані походи всім класом. А це передбачає, що діти таки відвідують школу.
— Нагадайте, будь ласка, які щеплення повинна мати дитина до 6 — 7 років?
● Ф. Лапій:
— Згідно з Національним календарем щеплень, в Україні проводять вакцинацію щодо 10 інфекційних хвороб. Перше щеплення новонароджених проводиться у першу добу життя — проти гепатиту В (наступні — у 2 і 6 місяців). Вакцинацію БЦЖ (проти туберкульозу) рекомендовано проводити з 48 годин після народження. Щеплення проти дифтерії, правця, кашлюка та проти поліомієліту — у 2, 4, 6 місяців і у 18 місяців та в 6 років (проти дифтерії, правця та проти поліомієліту) — ревакцинація. Є певні особливості щодо вакцинації дітей проти хіб-інфекції (гемофільної інфекції) у віці 2, 4 та 12 місяців. Проти кору, епідемічного паротиту чи краснухи перша доза вакцини вводиться у 12 місяців, а друга — у 6 років.
Також у 14 років передбачено ревакцинацію проти поліомієліту. А в 16 — проти дифтерії. Й надалі — кожні 10 років.
— А кому протипоказана вакцинація?
● Н. Іванченко:
— Близько 5% дітей не можна робити щеплення через протипокази (важкі алергічні реакції, імуносупресивні стани). Та якщо всі інші довкола будуть вакциновані (95% населення), то для них імовірність інфікуватися набагато знижується.
— Чому нині стільки уваги приділяють саме вакцинації проти кору?
● Ф. Лапій:
— Це високозаразна хвороба, якщо порівнювати її, наприклад, із вітрянкою. Ми очікуємо чергового її спалаху. Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються практично що п’ять років. Нині вже спостерігається зростання захворюваності. А у Чернігівській області — найнижчий рівень охоплення вакцинацією проти цієї інфекційної хвороби.