У 2014 році у зв’язку із російською військовою агресією в Україні запроваджено додатковий податок з громадян — військовий збір 1,5% прибутку. Влада переконувала, що новий податок буде тимчасовим — діятиме до 1 січня 2015 року, але згодом парламент продовжив сплату військового збору “до набрання чинності рішення ВРУ про завершення реформи ЗСУ”. За 2014 — 2021 роки до бюджету надійшло 131,9 мільярда гривень військового збору. Але досі у платників виникають запитання: куди саме йдуть ці чималі суми? Адже волонтери дотепер вимушені збирати кошти на різноманітні потреби армії.
— Нині військовий збір спрямовується до загального фонду бюджету, — каже нардеп Ярослав Юрчишин. — Це означає, що влада не до кінця щира із суспільством. Бо, апелюючи до його патріотичних почуттів, що цілком правильно для країни, яка перебуває у стані війни, вона насправді не дає гарантій, що весь військовий збір йде на оборону та підтримку армії.
— Що саме маєте на увазі?
— Фонд загального бюджету розподіляється пропорційно. З 28,6 мільярда гривень військового збору, які були зібрані минулого року, лише близько 3 мільярдів (10%) пішло на оборону. Так, влада може казати, що оборонний бюджет у рази (175 мільярдів гривень) перевищує військовий збір. Але це не може бути виправданням. Якби був створений спеціальний військовий фонд, то гроші з нього можна було б пропорційно розподіляти на закупівлю нового обладнання та озброєння, на підтримку оборонного замовлення, зарплати військових. І точно знати, що така сума буде, прогнозувати її незалежно від інших надходжень. Власне, коли запроваджували військовий збір, влада так і пояснювала: це — цільові кошти на армію. Якщо так, то вони безумовно мають бути у спецфонді.
— Чому ж ні попередня, ні теперішня влада не спромоглася створити спеціальний фонд для військового збору?
— Спеціальне використання ресурсів досить проблематичне для чиновників, бо обмежує їхні можливості перекидати кошти, куди їм заманеться, — вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. — Втім очевидно, що для військового збору варто створити цільовий фонд, інакше цей податок нелогічно називати військовим. Наприклад, кредити Світового банку на різні реформи йдуть тільки через спецрахунки, щоб їх не розтринькали на щось інше.
Я. Юрчишин:
— Коли є “дірка” у бюджеті, то коштами із загального фонду перекривають зарплати шахтарям чи якусь іншу надзвичайну ситуацію. Звісно, це зручно для влади, але нечесно перед суспільством. Створення спеціального фонду дасть змогу збільшити військовий бюджет і спрямувати на ті напрями, які у нас, на жаль, просідають.
— А які це напрями?
— Є проблеми із виплатами премій, відрядних військовим, які перебувають у зоні ООС. Або згадаймо момент, коли почалися проблеми на кордоні Білорусі та Польщі. Тоді прем’єр-міністр, звітуючи у Раді, сказав, що потрібно додатково виділити кілька сотень мільйонів гривень на зміцнення кордону з Білоруссю. Якби був створений такий фонд, то гроші виділили б набагато оперативніше. Бо інакше щоразу уряду і парламенту потрібно приймати окремі рішення, щоб додатково виділити такі кошти з бюджету.
— А що можна було б купити для нашої армії за ті ж 28,6 мільярда гривень військового збору, які були зібрані минулого року?
— Це ж близько мільярда доларів, — каже військовий аналітик Тарас Чмут. — За ці народні гроші можна купити 20 сучасних винищувачів F-16 або 10 сучасних норвезько-американських батарей ЗРК NASAMS-3, тобто оновити протиповітряну оборону сухопутних військ. Або ж за них можна придбати 8 — 12 ракетних катерів, понад 500 бронетранспортерів. Було б чудово, якби ці кошти направляли на переозброєння і звітували перед громадянами, що на них придбали для армії.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому пальне в Україні вже дорожче, ніж у Польщі
