Кілька днів тому український археолог Тимур Бобровський заявив, що йому вдалося ідентифікувати 57 цінних речей, які в часи СРСР були вивезені переважно з ризниць Софійського і Успенського соборів, у каталозі Державного історичного музею Москви.
Нещодавно музей оцифрував понад 900 тисяч своїх експонатів, вчений переглянув лише частину з них. Тож насправді українських скарбів лише в колекції цього музею може бути значно більше.
Про загублені раритети Києво-Печерської лаври активно заговорили у 2001 році, коли хранитель фондів Києво-Печерського заповідника Григорій Полюшко видав монографію “Втрачені скарби лаврського музею”, описавши каталог коштовних речей, які вивезла з України радянська влада. Тимур Бобровський каже, що саме ця книга, де є детальний опис предметів та їх зображення, допомогла йому ідентифікувати цінності.
“У колекції представлено переважно церковні речі: виготовлені із золота та срібла архиєрейські митри, наперсні хрести та панагії, напрестольні та благословенні хрести, літургійний посуд XVII — XVIII століть, — каже археолог. — Але є і світські речі. Чимало коштовностей інкрустовано діамантами, топазами, рубінами.
Ці знахідки мають ювелірну цінність, але вона не зіставна з історичною! Скажімо, перо, інкрустоване коштовним камінням, належало українському гетьману. Найімовірніше, Мазепі, хоч дехто вважає, що воно могло належати ще Богданові Хмельницькому.
Перо, що, ймовірно, належало гетьману.
Усі коштовності, які описав у каталозі Полюшко, були або подаровані київським митрополитам, або пожертвувані в ризниці Софії Київської та Успенського собору видатними історичними діячами. Там є дарунки всіх імператорів Росії, українських гетьманів. Є речі, які належали Петру Могилі, й після його смерті були заповідані до ризниць.
Золота митра — це головний убір митрополита Гедеона. Він отримав її від російських царів за те, що єдиний зголосився стати київським митрополитом під проводом Московського патріархату. Тобто саме з нього почалася уся та епопея відділення від Константинополя. Келих із кольоровими вставками вважається пожертвою Івана Мазепи до Софії Київської”.
Келих, який Іван Мазепа, за припущеннями пожертвував Софії Київській.
Науковець певен, що Україна має боротися за ці історичні реліквії, адже вони — неоціненні!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про скандали та сенсації першого в історії мундіалю
