Найважчі бої — на Донеччині. Ворог уже зайшов у Торецьк, намагається оточити Селидове й перебуває за сім кілометрів від Покровська, який є важливим логістичним центром української армії. На тлі просування російських військ на Донбасі ЗСУ почали готувати Дніпропетровську область до оборони. Активізувалися окупанти і на Харківщині та Запоріжжі.
Військовий експерт фінської аналітичної групи Black Bird Group Пасі Паройнен зазначив, що за останні два місяці Росія просувалася небаченими з початку війни темпами і захопила втричі більше території, аніж у червні та липні. Що далі? Як довго армія РФ зможе наступати?
— Наразі зосереджувати великі сили та засоби ворог може лише на одному напрямку, а саме — на Покровському, — каже Іван Тимочко, військовослужбовець, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ. — Російська армія щомісяця втрачає 35 — 40 тисяч військових. Йдеться і про загиблих, і про поранених. Але, на жаль, стільки ж особового складу вона має можливість мобілізовувати кожного місяця. Тобто людського ресурсу ворогу не бракує, попри дедалі більші втрати. Отож наступальні дії триватимуть. Не думаю, що інтенсивність їх спадатиме. Агресор наступатиме, надіючись, що на міжнародній арені політична атмосфера зміниться на користь Росії. Мета противника — виснажити Сили оборони України.
— Після захоплення Вугледару ворог не зупинився і рушив північніше. Основне завдання російських окупаційних військ — захопити до кінця року Курахове, Покровськ, Торецьк, Часів Яр. Однак сил та засобів для виконання цього завдання, на мою думку, противникові бракує, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Зауважу, що у зоні бойових дій росіяни зосередили понад 550 тисяч особового складу. Попри це, наразі вони не досягли жодного оперативно-тактичного успіху. ЗСУ використовують мобільну маневрену оборону. Тобто залишають ті локації, при обороні яких кількість втрат непомірно зростає і є загроза оточення. З військового погляду це логічно.
— За оцінками української сторони, під час боїв за Вугледар коефіцієнт вогневої переваги противника становив 10 до 1, — розповідає Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи “Права справа”. — Ворог домінує в повітрі. Військово-космічні сили РФ мають можливість завдавати удари по наших позиціях поза межами дії української ППО. Це зводить нанівець спроби організувати ешелоновану оборону.
— Які напрямки будуть найгарячішими найближчим часом?
● І. Тимочко:
— Курахове, Покровськ — це ті напрямки, де ворог найперше наступатиме, щоб сформувати плацдарм для руху в бік таких агломерацій, як Краматорськ, Слов’янськ, й обмежувати нашу логістику. Мета противника незмінна — окупувати всю Донецьку область. Напрямок Часового Яру ще недавно був доволі інтенсивним, ворог задіяв там свої стратегічні резерви, але так і не зміг захопити місто.
— На Курахівському напрямку загарбники намагаються розрізати наше угруповання на дві частини, пробиваючи шлях до тамтешнього водосховища, — додає Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.
● Д. Снєгирьов:
— Крім Курахівського та Покровського напрямків, спостерігається різке загострення ситуації на Запорізькому. Це пов’язано передусім із захопленням Вугледару. Окупанти мають на меті ліквідацію так званого Времівського виступу. Можлива активізація бойових дій на Роботинському напрямку. З огляду на те, що ще 30 вересня 2022 року Путін підписав указ щодо “приєднання” території Запоріжжя до складу РФ у рамках адмінкордонів. Тому ми й бачимо інтенсифікацію на цьому напрямку, збільшення вогневого ураження. Зокрема, росіяни почали частіше застосовувати по Запоріжжю й області КАБи.
Основна компонента оборони — наявність інженерно-фортифікаційних споруд. Але коли їх нема, а є лише імітація, то це грає на руку ворогові. Враховуючи ландшафт місцевості, а Донецька та Запорізька області це фактично степова рівнина, наявність таких споруд — це 80% успіху Сил оборони у протидії російському наступу.
— А чи змінить характер бойових дій осіння дощова погода? Зимова?
● І. Тимочко:
— На механізовану компоненту це не вплине. Адже основні бойові дії, наприклад, на тому ж Донбасі, проходять у міській забудові. Колісна та гусенична техніка зможе переміщатися, незважаючи на дощі. За моїми прогнозами, зимова погода не обмежить наступальний потенціал ворога.
● Д. Снєгирьов:
— Від стану грунтових доріг буде залежний не лише противник, але й Сили оборони України. Тобто осіння й зимова погода однозначно вплине на можливості логістики двох сторін. Але зауважу, що ворог останнім часом змінив тактику й використовує малі піхотні групи, максимум відділення, для прориву нашої оборони, при мінімальній підтримці бронетехніки. І, на жаль, вона дає результат, попри те, що російська армія має великі втрати.
— За яких обставин ситуація на фронті для ЗСУ може покращитися?
● І. Тимочко:
— Якщо збільшаться поставки озброєння від наших партнерів, зросте власне виробництво, зокрема боєприпасів. Це дозволить знищувати як ще більшу кількість особового складу противника, так і техніки. Важливо й максимально завдавати ударів по російській нафтопереробній галузі, складах з боєкомплектом, летовищах. Лише тоді ситуація на лінії фронту може змінитися на нашу користь. Один невеликий факт. Після знищення військових складів у Торопці й Тихорецьку російські пропагандисти заявили, що їхня армія почала відчувати “снарядний голод”. Тому роботу в цьому напрямку варто продовжувати.
● П. Лакійчук:
— Сили оборони потребують додаткових стратегічних резервів та відновлення тих бригад, які тривалий час тримають оборону. Якщо ми це зможемо реалізувати, буде більше зброї та людей, тоді може йти мова навіть про наш контрнаступ у 2025 році.
