Скільки колядок ви знаєте напам’ять? Мабуть, з десяток! З дитинства ми любимо коляду, це один із головних символів різдвяних свят. Та не всі розуміють значення деяких загадкових рядків у колядках. У цьому тексті ми пояснимо найцікавіше, щоб Різдво для вас, наші любі читачі, наповнилося ще глибшим змістом!
“Автори слів і мелодій більшості колядок невідомі, тому вважаємо їх народними, — розповідає "Експресу" Ярина Закальська, фольклористка. — У цю пору святкують і небо, і земля (“небо і земля нині торжествують”; “радуйся, небо, земля, веселися”). Під терміном “земля” мається на увазі все людство (“ой радуйся, земле, син Божий народився”). Ніхто не повинен сумувати”.
— У колядці “Добрий вечір тобі...” є слова “та кладіть калачі з ярої пшениці”. Чому саме калачі?
— Хліб мав важливе значення для наших предків, адже вони були хліборобами, — каже Олена Івановська, професорка, завідувачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка. — Ритуальні хліби були чи не на кожному святі як важливий атрибут.
— У колядці “Бог ся рождає” є слова “тут ангели чудяться, Рожденого бояться”. Чому ангели бояться Iсуса?
— Мова Святого Письма, а також церковних текстів відрізняється від нашої повсякденної мови. Зокрема, деякі слова мають навіть протилежне значення, — пояснює протоієрей Михайло Сивак, проректор Православної богословської академії (ПЦУ). — До таких слів належить і термін “страх”. У побуті ми розуміємо це слово як стан, коли людина чогось боїться, жахається. А от у церковній практиці, наприклад, бажають “страху Божого”. Це означає, що людина повинна боятися не Бога (Який є Любов’ю і найвищим Благом), а гріха, тобто вчинку, що може засмутити чи образити Того, Кого любиш.
Тому слова колядки про те, що “ангели... бояться” можна розуміти, як благоговійний стан ангелів, які, споглядаючи величну тайну Боговтілення, перебувають у священному трепеті перед величчю Божої любові.
— У тій самій колядці є слова “віл стоїть трясеться”...
— На іконах Різдва Христового заведено зображати неподалік ясел новонародженого Немовляти вола й осла. В іконографічній традиції віл — символ ідолопоклонства, а осел — розпусти. Отож з приходом у світ Спасителя віл (а в його образі — служителі ідолів) затрясся, бо покровителями ідолослужіння є лукаві сили.
— Розтлумачте також слова “пастирії клячуть”.
— З біблійних уривків знаємо, що до Ісуса-немовляти прийшли звичайні пастухи (пастирі), які стерегли свої отари овець на пасовищах довкола Вифлеєма. Вони вклонились Синові Божому, який прийняв людську подобу. Клякнули, тобто стали на коліна, біля Нього і з радістю сказали: “Слава Богу на небі й на землі мир, у людях добра воля!”
— “Люляй же, люляй, мале Отрочатко”... Чому маленького Iсусика називають отрочатком?
— Все просто: отрочатами колись називали дітей.
— У коляді “Во Вифлеємі нині новина” ми співаємо: “Спочив на сіні Бог необ’ятий”. Що означає ця характеристика?
— Цими словами описується таїнство приходу у світ Самого Бога. Адже у вифлеємській печерці на яслах спочиває Господь Христос, Який водночас є Всемогутнім Богом — творцем неба і землі, Богом необ’ятим, невмістимим.
— “Нова радість стала” — одна з найвідоміших колядок. Який символізм закладено в ній?
— Прийшов у світ Спаситель, Якого людство чекало тисячоліттями. І саме Він йде з місією визволити рід людський від гріха і смерті, тобто від того, що нас жахає найбільше. Радість виявляється у тому, що люди з приходом Христа, з початком Новозавітного часу благодаті, зможуть жити вічно у Царстві Небесному.
— У тій же колядці йдеться, що “чоловік пеленами убого оповився”. Що це означає?
— Ці слова вказують на те, що Христос, хоч і є Царем Всесвіту, приходить у цей світ у смиренні: не у царських палатах і розкішній одежі, а в убогій яскині-печері, де жили свійські тварини. При цім Пречиста Мати оповиває Його звичайними пеленами як просту людську дитину.
— У колядці “Небо і земля” є такий для багатьох незрозумілий рядок: “Слово Отчеє взяло на ся тіло”. Що він означає?
— Річ у тому, що в богослов’ї термін “Слово” (Логос) означає Другу Особу Пресвятої Трійці. Отже, його треба розуміти так: “Син Божий прийняв людську природу”.
— У колядці “Бог предвічний” є рядки: “Ми ідем в Вифлеєм, Вінчуєм спокоєм, I повернемся”. Чому вінчують саме спокоєм?
— Коли народився Ісус Христос, то ангели на небесах співали: “Слава у вишніх Богу і на землі мир (спокій) в людях благовоління”. А все тому, що в Христі кожна людина знаходить мир і спокій.
— Розтлумачте, будь ласка, і ось це — “Діва Сина як породила, Звізда ста, де Христа Невіста Пречиста Сина зродила”.
— Євангелист Матвій, описуючи різдвяні події, вказує, що Немовляті Христу прийшли поклонитися мудреці зі Сходу, яких провадила особливої яскравості зірка. Ця надзвичайна зоря мала дивну особливість: коли йшли мудреці — рухалася і вона, коли караван зупинявся — зупинялася й зірка. Саме зоря привела делегацію до Ісуса Христа.
Ста — скорочена форма слова “стати”, яка утворилася внаслідок пропуску останнього складу. Його, вочевидь, пропустили для кращого ритму фольклорного тексту.
— У колядці “Возвеселімся всі разом нині” є рядок “Посліднім віком став чоловіком”. Як його зрозуміти?
— Коли сповнилась повнота часу, тобто здійснилися всі пророцтва про прихід Месії, коли з’явилася Пречиста Діва Марія, через яку відбулося Боговоплочення, тоді й прийшов у світ Спаситель.
ЩЕ ДЕЩО ПРО КОЛЯДУ
— Яких основних традицій колядування дотримувалися наші предки?
Я. Закальська:
— Не пустити їх вважалося великим гріхом. Колядували для всіх присутніх у домі: для господаря, господині, для дітей, для дівчини, для парубка, для тих, хто з якихось причин не був вдома на Різдво (перебував у війську, на службі, в дорозі тощо). Окремо колядували і для вдів. Сьогодні, встановивши домофони, відеофони та кодові замки на вхідних дверях, ми часто мимоволі забуваємо впустити добро у власні оселі.
О. Івановська:
— А якщо колядники обходили чийсь дім — це було формою демонстрації обділення певної родини чи людини, своєрідне вигнання з соціуму. Так громада показувала своє ставлення до цього дому.
— Колядують по всій Україні в один час?
Я. Закальська:
— Залежно від регіону колядувати починають або на Святвечір (6 січня), або ж уже в день Різдва (7 січня). На заході України родина переважно колядує, зібравшись за святвечірнім столом 6 січня. Для центральних областей більш характерна традиція колядувати саме в день Різдва.
— До якого часу можна колядувати?
— До Стрітення Господнього. Але 18 січня (тоді відзначають Голодну кутю в більшості етнографічних регіонів, а на Галичині — Щедрий вечір) після вечері відбувається символічне прощання з колядою. “Утікай, кутя, з покуття, а ти, узвар, іди на базар, а ви, пироги, ідіть на торги, а ти, дідух, — на теплий дух, щоб покинути кожух”. На Гуцульщині про закінчення коляди сповіщають трембіти.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про найцікавіше з історії різдвяної ялинки