Через економічну кризу та карантин кожен дев’ятий-десятий працездатний українець став безробітним. Втрата роботи тягне за собою не лише брак грошей. Численні дослідження підтверджують: збільшення безробіття у національних масштабах провокує зростання кількості випадків серцево-судинних, психічних хвороб, рівня алкоголізму та злочинності.
— За останніми даними Державного центру зайнятості, в Україні зареєстровано близько 506 тисяч безробітних, при цьому на ринку є лише 50 — 60 тисяч вакансій. За такого співвідношення, коли на одне робоче місце претендує 9 — 10 безробітних, шанси працевлаштуватися — досить примарні, — вважає Василь Костриця, екскоординатор Міжнародної організації праці в Україні. — І це лише офіційні дані. Альтернативна інформація показує, що в Україні 1,7 — 2,5 млн безробітних.
— Серед безробітних частка нещасливих людей у 1,5 — 2 рази вища, ніж серед працевлаштованих, — каже Євген Заїка, професор кафедри загальної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Річ у тім, що робота дає людині відчуття стабільності, впевненості у завтрашньому дні, можливість будувати плани. Робота — це не лише про гроші, але й про самореалізацію. У багатьох людей робота посідає у шкалі цінностей одне із перших місць, тож втрата її — особливо болюча.
— Втрата роботи провокує стрес, який може призвести як до незначної дезорієнтації у житті (на день-два чи тиждень), так і до затяжної депресії, — пояснює Валерія Пасічна, кандидатка психологічних наук. — Велике значення має фактор раптовості. Якщо людина втрачає роботу зненацька, як-от через карантин, пережити це важче, ніж коли працівника попереджають про звільнення заздалегідь.
В українських реаліях важливий ще й регіон, де живе безробітний. Коли роботу втрачає людина, яка мешкає у невеликій ОТГ, містечку чи селі, то її ще більше гнітять думки, бо знайти роботу там — набагато важче, ніж у великому місті.
— Що відбувається з психічним і фізичним здоров’ям безробітного?
В. Пасічна:
— Якщо людина втратила роботу і перебуває у цій ситуації більш як рік, то зростає ймовірність стресозалежних хвороб, психосоматичних розладів (наприклад, гіпертонія, виразка). Зауважу, що у 2017 році Україна вийшла на перше місце в Європі за рівнем психічних розладів (за оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець. — Авт.). Криза і карантин лише погіршили цю ситуацію. Через стрес людина може більше конфліктувати з рідними й друзями. Також безробітні, особливо чоловіки, часто починають зловживати спиртним. Людина думає, що вже не зможе себе знайти в роботі. Спиртне стає для неї знеболювальним.
Якщо людина втратила роботу і перебуває у цій ситуації більш як рік, то зростає ймовірність стресозалежних хвороб, психосоматичних розладів.
— У психології є таке поняття, як “невроз безробітного”. Розкажіть більше про нього.
— Це стан психічного здоров’я безробітного, з якого він не може виборсатися рік і більше, — розповідає Вадим Васютинський, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. — У таких осіб спостерігається підвищена тривога, емоційне хвилювання, роздратування, страхи, апатія, депресія. Тобто невроз безробіття — це наслідок тривалої безпорадності через неможливість знайти роботу.
— Порушення нервової системи можуть виникати через відчуття непотрібності, яке з’являється унаслідок втрати роботи, — пояснює Мар’яна Марусинець, психологиня, докторка педагогічних наук, професорка кафедри психології і педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. — Водночас невроз та апатія можуть виникати й тоді, коли людина працює, але не отримує результату, належного сприйняття та успіху. Тому в кризовий момент неврозу людина звільняється. Відтак невроз може бути як причиною, так і наслідком безробіття.
— А як впливає безробіття на рівень злочинності у країні?
В. Пасічна:
— Підвищення рівня безробіття на 1% призводить до зростання злочинності на 7 — 8%. 70% ув’язнених у момент арешту не мали роботи.
— Які поради можна дати людям, котрі втратили роботу?
В. Пасічна:
— Для початку зверніться до центру зайнятості. Окрім отримання допомоги по безробіттю, там можна пройти безоплатні курси перепідготовки, здобути новий фах. Під час навчання може формуватися нове бачення, розкривається світогляд, це допомагає людині знову реалізуватися у соціумі.
М. Марусинець:
— Важливо, щоб рідні підтримали безробітну людину, дали позитивний відгук про її діяльність, пригадали про улюблені заняття чи здібності, щоб вона відчула в собі сили рухатись далі. Подумайте про те, що безробіття може мати не лише негативний ефект, а й допомогти переосмислити життя, прислухатись до себе та реалізувати нові плани. А може, час знайти інші сфери самореалізації, крім роботи? Сім’я, волонтерство, громадська діяльність... Така зайнятість допомагає жити гідно та з сенсом.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, як відмова “Ощадбанку” заокруглювати суми спричинила неабиякі незручності клієнтам
