Нещодавно президент Зеленський запропонував визначити в кожній області “туристичний магніт” — об’єкт, який могли б розвивати влада і бізнес. Глава Офісу президента Єрмак зібрав нараду з участю міністрів та голів ОДА, де було дано завдання: визначити по 3 — 5 найбільш привабливих з погляду туризму об’єктів історико-культурної спадщини чи природного значення. Ми ж разом із досвідченими мандрівниками хочемо розповісти вам про чотири такі локації й те, в якому вони нині стані.
ТАРАКАНІВСЬКИЙ ФОРТ: КУПИ СМІТТЯ, ЗАРОСЛІ БОРЩІВНИКА
Фото wikimedia.org (4)
Свідок не однієї історичної битви, цей форт стоїть за півтора кілометра грунтовою дорогою від траси міжнародного значення Київ — Чоп на Рівненщині. Військове укріплення, зведене у 1870 — 1880 роках для оборони західних кордонів, нині — аварійне та небезпечне. “Така монументальна та інженерно цікава споруда! І така занедбана! Мури обшарпані та обсипані. Сам форт і територія довкола нього заросли борщівником, повсюди купи сміття, — розповідає мандрівник Максим Каротинський з Луцька. — Довкола розвішані попередження про те, щоб не наближатися до стін, бо з них може падати цегла”.
Міністерство оборони, на балансі якого форт перебуває як військове містечко, ремонтувати споруду не береться. А чиновники вже котрий рік не можуть узгодити передачу цієї фортифікаційної споруди області.
ГОРА ПИСАНИЙ КАМІНЬ: ЖОДНОГО КОНТРОЛЮ
Одне з найвідоміших місць у скарбниці пам’яток Українських Карпат — гора Писаний Камінь. Ця група мальовничих скель міститься у Верховинському районі Івано-Франківської області.
Своєю назвою Камінь завдячує скельним написам, найдавніший з яких походить з часів Київської Русі. Ского часу тут побували Василь Стефаник, Іван Франко, Осип Маковей, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська.
“Це просто неймовірне за своєю енергетикою місце! — каже мандрівниця Оля Чміленко. — Я з сім’єю була на цих скелях двічі. І двічі спостерігали те саме: скелі ромальовані написами на кшталт “тут був Вася”, а навколо гори — сміття. Ми двічі зносили звідси по два великі пакети непотребу, серед яких були і пляшки з-під спиртного...”
НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК: АВТЕНТИКА В АВАРІЙНОМУ СТАНІ
Це ще одна перлина туристичної України. Замок на Закарпатті збудовано у XIII столітті. Сьогодні він не має господаря, нікому не належить. Можливо, саме тому в аварійному стані.
“Його не відновлювали ще з 1644 року, — каже Олександр Дзембас, дослідник Невицького замку. — Стіни — у занедбаному стані, дах замкової вежі впав. Були спроби консервувати будівлю наприкінці 1960-х. Але цього не сталося”.
“Багатьох відштовхує необлаштованість цих місць, особливо впадають в око чагарники, які, як нам казали, розчищають стараннями активістів. Це місце мало б приваблювати і давати гроші регіону, водночас з року в рік тільки втрачає свій потенціал. Дуже шкода, що держава не підтримує таких автентичних місць”, — каже киянка Ольга Василів, яка на початку весни відвідала Невицький замок.
ШЕВЧЕНКОВА МАЛА БАТЬКІВЩИНА: СУМНО ТА Й ГОДІ
“Мені пощастило побувати на Шевченковій горі в Каневі, щоправда, мандрівка була ще тим випробуванням, — розповідає львів’янка Анастасія Герус. — Вона почалася з нічного переїзду зі Львова до Канева, який забрав 10 годин. Ближче до місця призначення дорога була вже геть погана. У музеї справді цікаво і пізнавально. Та десь заселитися групою з 50 мандрівників — украй важко. Нам вдалося заночувати на території заповідника, але поряд не було ні магазину, ні закладу громадського харчування”.
З розповіді дівчини, наступного дня група вирішила побачити ще й Моринці, село, де народився Тарас Шевченко. Дорога туди виявилася ще гіршою...
“Неймовірні емоції після відвідин таких визначних для кожного українця місць знівелювала інфраструктура. Складалося враження, що нас там не чекають”, — каже дівчина.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також дуже теплий текст про життя українців на крижаному континенті
