Кабмін подав на розгляд парламенту державний бюджет країни на наступний рік. Міністр фінансів назвав його “бюджетом воюючої країни, яка вже більше пів року зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення рф”. Тому пріоритет — оборона та безпека, на які буде спрямовано 50% всіх доходів. Це майже у чотири рази більше, аніж було передбачено у бюджеті на цей рік.
Друга найбільша стаття витрат (35% видатків) — соціальні виплати, медицина та освіта. Влада переконує, що, попри війну, зарплати та пенсії не зменшуватимуться (якщо не брати до уваги інфляцію).
То що нас чекає у 2023 році? Розповідають голова Комітету економістів України Андрій Новак, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин та фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
— Уряд прогнозує, що наступного року ВВП України зросте на 4,6%. Наскільки ймовірний такий сценарій?
● А. Новак:
— Після величезного падіння ВВП цього року, яке становитиме понад 35%, ми опустимося на дуже низьку порівняльну базу. Тому теоретично цілком можливе те зростання, яке уряд заклав у бюджеті. Але очевидно, що активна фаза війни цьогоріч не закінчиться. Тож буде реальне зростання чи ні та яке — залежатиме і від того, скільки триватиме у 2023 році війна. Якщо два-три квартали або й цілий рік, то, звісно, що жодного зростання може і не бути.
— Зважаючи на те, що чимало підприємств та бізнесів закрилися через війну, а економічне зростання — під сумнівом, доходи держбюджету, напевно, не покриватимуть усіх видатків?
● О. Пендзин:
— Так, загальна сума доходів держбюджету прогнозується на рівні 1,27 трильйона гривень, а видатки — удвічі більші (2,57 трильйона). Тобто 50% бюджету дефіцитні, себто, щоб їх витратити, треба їх позичити. А це — майже 38 мільярдів доларів. Власне кажучи, все, що заробить країна, піде на фінансування війни. На національну оборону та безпеку передбачено витратити 1 трлн 141 млрд гривень. Зауважу, що цьогоріч Захід обіцяв нам надати майже $37 млрд, але наразі виділено лише $17 млрд.
● А. Новак:
— Незважаючи на те, як довго триватиме війна та які економічні втрати Україна матиме, увесь дефіцит бюджету покриватиметься завдяки зовнішній фінансовій допомозі. Адже Україна воює не тільки за себе, але й за весь цивілізований світ. Це вустами своїх президентів та прем’єрів неодноразово зазначали наші головні партнери — більш ніж пів сотні найбагатших країн, які виробляють понад 50% світового ВВП.
— Що буде із соціальними стандартами наступного року?
● О. Пендзин:
— Вони збережуться на цьогорічному рівні. У жовтні 2022-го мінімальна зарплата зросте із 6500 до 6700 гривень і такою буде весь наступний рік. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць збільшиться з грудня цього року з 2508 до 2589 гривень, а для осіб, які втратили працездатність, — з 2027 до 2093 гривень. Це означає, що наступного року ні мінімальна пенсія, ні соціальні допомоги, ні зарплати бюджетників не зростатимуть, а будуть фактично заморожені. Тобто більшості українців доведеться затягти паски. Адже інфляція у 2023 році, як і цьогоріч, прогнозується на рівні 30%.
● А. Новак:
— На мою думку, Кабмін заклав надто песимістичний прогноз щодо інфляції. Річ у тому, що всередині цього року ми пройшли пік інфляційного сплеску, спровокованого підвищенням цін на енергоносії, зокрема пальне, вартість якого зросла майже удвічі. Сьогодні ціни на енергоресурси стабілізувалися — як світові, так і внутрішні. Тож наступного року інфляція може бути нижчою, ніж 30%. Але, мабуть, уряд перестраховується, закладаючи гірші прогнози на випадок форс-мажорів.
Щодо базових соціальних стандартів, то підвищувати їх в умовах війни дуже важко. Але я певен, що діятимуть, як і цьогоріч, численні програми допомоги для підтримки соціально вразливих верств населення від міжнародних організацій.
— Уряд прогнозує зростання середньої зарплати наступного року із 15 — 16 до 18,5 тисячі гривень. Звідки такий оптимізм?
● А. Новак:
— Середня зарплата формується у процесі економічної діяльності. Сьогодні у багатьох сферах спостерігається серйозний дефіцит робочої сили через величезну кількість вимушених переселенців. За різними підрахунками, ними стали 15 мільйонів українців, щонайменше 3 — 5 мільйонів наших громадян виїхали за кордон. Бізнеси, які працюють, змушені пропонувати кращі умови праці та вищі зарплати, щоб залучати працівників. Ну і, звичайно, середня зарплата зростає, бо збільшується кількість військовослужбовців, яким виплачують доволі непогане грошове забезпечення. Тому цілком можливо, що середня зарплата у 2023 році збільшуватиметься навіть вищими темпами, ніж закладено у бюджеті.
— А якого курсу гривні щодо долара варто очікувати наступного року?
● О. Пендзин:
— Девальвація триватиме. Уряд прогнозує середньорічний курс на рівні 42 гривні за долар, а на кінець року — 50 гривень за долар. Йдеться не про готівкову валюту, а офіційний курс, який становить сьогодні 36,6 гривні за долар. Якщо, не дай Боже, офіційний курс на кінець наступного року справді буде пів сотні гривень за долар, то навіть боюся уявити, що побачимо в обмінниках.
Однією з причин зростання курсу долара цього року є емісія НБУ, яку визначено на рівні 400 мільярдів гривень. За даними Кабміну, 40% цієї суми ще не емітовано Нацбанком, тобто уряд розраховує на них як на подушку безпеки у разі раптових касових розривів через погіршення ситуації чи затримок у наданні міжнародної допомоги. Емісію заплановано і на наступний рік. Зокрема, передбачено можливість залучення коштів (90 мільярдів гривень) під воєнні облігації. Зважаючи на те, що ставки по них доволі низькі — 14% річних, єдиним покупцем їх буде НБУ.
● А. Шевчишин:
— Закладений у бюджеті курс потрібно оцінювати як прогнозну величину, яка залежить від багатьох показників. Зокрема, від реального дефіциту кошторису та джерел його покриття, платіжного балансу. Уряд розраховує на зовнішні запозичення. Якщо Україна зможе залучити наступного року 38 мільярдів доларів і закінчиться активна фаза війни, то курс вдасться втримати на рівні 42 гривні за долар. Якщо ж кошти від наших партнерів “запізнюватимуться” і їх буде менше, ніж заплановано, тоді варто чекати розгортання песимістичного сценарію — курс долара може сягнути 50 грн/$ і вище.
— Які ще особливості бюджету-2023?
● О. Пендзин:
— Прогнозується доволі високий рівень безробіття — 28,2%. Бюджет освіти зменшено на 17%, медицини — на 10%. Знижується фінансування майже всіх органів влади. Водночас уряд не планує змінювати систему оподаткування, хоча нині про це багато розмов. Також у кошторисі на наступний рік передбачено лише 24 мільярди гривень дотацій регіонам, які постраждали внаслідок бойових дій. Сума надзвичайно мала, зважаючи на масштаб руйнувань у деяких областях.
Соціальні виплати згруповано у три основні програми: соцзахист дітей та сім’ї, соцзахист малозабезпечених і соцзахист громадян у важких життєвих обставинах. На них виділяють 167 мільярдів гривень. Що стоїть за цими програмами і в якому обсязі буде включено у них субсидії — наразі не зрозуміло.
