За минулий рік продукти першої потреби подорожчали в Україні на 10 — 60%. На вартість товарів впливають знецінення гривні, здорожчання енергоносіїв, добрив і ще чимало факторів. Тому ціни на харчі і далі зростатимуть. За попередніми підрахунками економістів, цього року вони можуть збільшитися ще на 20 — 40%. І ось на шалену продовольчу інфляцію нарешті зреагував Кабмін...
Він обмежив націнку на рівні 25% при продажу газу власного видобутку виробникам продуктів харчування, що мають велику соціальну значущість. Йдеться про хліб, борошно, молоко, соняшникову олію, яйця та куряче м’ясо. Передбачено, що виробники цих харчів зможуть купувати блакитне паливо за зниженою ціною до кінця квітня. До переліку підприємств, яким надано такі преференції, увійшло близько 6,8 тисячі компаній.
Також уряд зобов’язав газовидобувні компанії до 1 травня реалізовувати на біржі 20% видобутого в Україні газу. І додав до переліку продуктів, подорожчання яких мають заздалегідь декларувати суб’єкти господарювання, батон та олію соняшникову. Націнка на житньо-пшеничний хліб і батон не має перевищувати 10%. Влада каже, що такі рішення дадуть змогу виробникам не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Але чи будуть ці механізми дієвими?
Про це дискутують виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, економіст Борис Кушнірук та ексзаступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта.
— Як оцінюєте рішення Кабміну щодо націнки на газ для виробників певних продуктів?
О. Пендзин:
— Уряд був вимушений піти на такий крок, бо зараз він, як то кажуть, на шпагаті. Через високі ціни на газ (55 — 70 тисяч гривень за тисячу кубометрів. — Авт.) виробники погрожували підвищити ціни на хліб на 25 — 30%. Це могло призвести до бунтів населення. У мене є питання до переліку виробників, на які поширюється постанова Кабміну. Не зрозуміло, наприклад, чому до нього внесли курятину та хліб, а свинину, яловичину та крупи — ні? Адже це також соціально значущі продукти.
Б. Кушнірук:
— Майже 60% українського ринку курятини контролює бізнесмен Юрій Косюк, а Андрій Веревський — більше половини ринку олії. Дивує, що уряд надав преференції монополістам. А про що ці виробники думали влітку, коли газ був дешевший? Чому не закупили його вдосталь для своїх підприємств? Чому тепер за гроші платників податків вирішують їхні проблеми?
Дивує, що уряд надав преференції монополістам.
— За гроші платників податків? Що маєте на увазі?
Б. Кушнірук:
— Газу у сховищах не вистачить для потреб населення, теплокомуненерго і бізнесу. Так, приватні газовидобувні компанії зобов’язали продавати 20% видобутого газу на біржі (хоч це суперечить закону “Про ринок природного газу”). Не певен, що компанії будуть виконувати це зобов’язання. Радше скажуть, що весь газ уже законтрактований, тобто проданий. Вочевидь, зобов’язання щодо забезпечення виробників пільговим газом повісять на “Нафтогаз”. Йому доведеться купувати блакитне паливо за кордоном за високими цінами і продавати тут дешевше. “Нафтогаз” намалює чималі збитки і виставить їх бюджету для відшкодування. Урядові доведеться ці збитки компенсувати. Тобто зрештою за здешевлення газу для певних виробників продуктів заплатить сумлінний платник податків.
П. Кухта:
— Крім того, є ризики, що бізнес, отримавши дешевий газ, буде просто тихенько його комусь перепродавати за ринковою ціною.
О. Пендзин:
— Постає ще одне запитання: а що робитиме уряд після 30 квітня? Не маю ілюзій, що опісля ціна газу дуже зменшиться. Адже європейський регулятор чітко заявив, що навряд чи сертифікує “Північний потік — 2” у першому півріччі. Постачати довго пільговий газ виробникам влада не зможе. Тому у квітні-травні на нас чекатиме відчутне підвищення цін майже на всі харчі. Наразі уряд просто відклав проблеми до травня. Певен, що найближчим часом побачимо парад звернень і інших виробників, які вимагатимуть газ за пільговою ціною та погрожуватимуть зупинкою виробництв.
— Уряд встановив максимальну націнку (10%) на житньо-пшеничний хліб і батон. Чи допоможе такий крок зупинити підвищення цін?
Б. Кушнірук:
— Це абсолютно неефективний механізм. Бо виробники завжди можуть завищити свої витрати й обгрунтувати їх. Дієвіше було б контролювати монополістів і карати за необгрунтоване підвищення цін.
— А якими заходами вдалося б стримати зростання цін на продукти першої потреби? Тобто що мала б зробити українська влада?
П. Кухта:
— Наприклад, знизити ПДВ на продукти. У Польщі з 1 лютого планують запровадити нульовий ПДВ на харчі, ця інціатива чекає погодження від ЄС. Хоч у наших сусідів ставка ПДВ на продукти і так була низькою — 5%. А ми тримаємо ПДВ на харчі на рівні 20%, що є найвищою cтавкою в Європі.
На мою думку, ставку ПДВ можна тимчасово, наприклад, на рік, встановити на рівні 0% на ключові для українців харчі. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на такі продукти. Якби ставка ПДВ знизилася до 0%, то, скажімо, кілограм гречки коштував би не 50, а менш ніж 45 гривень. Висока ставка ПДВ — одна із причин, чому деякі продукти харчування в Україні коштують дорожче, ніж у сусідній Польщі.
— Але зниження ставки ПДВ зменшить надходження до бюджету...
— Так. Проте держава повинна правильно перерозподіляти ресурси, визначаючи пріоритети. Найважливішим завданням сьогодні для неї має стати запобігання зростанню цін на продукти. Нагадаю, наразі середньостатистична українська сім’я витрачає на харчування понад 40% доходу, а бідні верстви населення — до 60%.
— Радник президента з економічних питань Олег Устенко повідомив, що в Україні можуть запровадити “продуктові картки” для малозабезпечених громадян. Як вам така ідея?
— Для цільової підтримки найбідніших у США давно розроблено інструмент, який можна застосувати і в наших умовах. Американська держава ще під час Великої депресії 1930-х років почала видавати бідним food stamps у рамках програми SNAP — спеціальні продуктові чеки на певну суму, яку можна витрачати суто на харчі (учасниками програми SNAP є понад 42 мільйони американців, тобто кожен восьмий мешканець країни. Отримати продуктові чеки можуть працюючі жителі США із доходом, що не перевищує 130% прожиткового мінімуму, отримувачі соціальної допомоги, особи з інвалідністю з низьким доходом, безробітні. — Авт.).
Програму продуктових чеків в Україні можна реалізувати через Дію на кшталт програми “єПідтримка” для вакцинованих. Ідея полягає в тому, що ці віртуальні гроші можна буде витратити лише на найнеобхідніші харчі — хліб, молоко, картоплю, крупи... Надавати кошти потрібно тільки людям з рівнем доходів, що не перевищує певного порогу. Завдяки цьому інструменту держава напряму підтримає найбідніших, котрі найбільше страждають від подорожчання харчів. Звичайно, чимало бідних не мають смартфонів, тому держава має подумати над тим, як направити їм гроші.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про волонтерів, які передають на фронт традиційну страву
