“Ще один великий російський наступ може розпочатися через декілька місяців після російських “виборів” у березні”, — таку заяву зробив очільник дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель. На його переконання, те, що держави — члени ЄС зроблять найближчими місяцями для протистояння російському наступу, матиме вирішальне значення як для України, так і для безпеки Європейського Союзу.
Схожий прогноз нещодавно зробив президент Польщі. “Росія все ще дуже сильна, — наголосив Анджей Дуда. — І ми побоюємося, що вона готується до нового наступу через декілька місяців. Тому дуже важливо надати Україні додаткову підтримку, зокрема сучасні танки та сучасні ракети”.
Про те, що країна-агресорка може знову піти в наступ, говорив на пресконференції і президент Володимир Зеленський. За його словами, наступальних дій ворога можна чекати вже наприкінці травня — на початку літа.
Водночас командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк днями заявив, що Росія створює нове угруповання військ чисельністю понад 100 тисяч солдатів і, ймовірно, влітку спробує здійснити наступ на одному з напрямків. Наскільки обгрунтовані озвучені прогнози?
“Противника аж ніяк не можна недооцінювати, — каже військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник. — Днями міністр оборони країни-агресорки Шойгу заявив, що вони створюватимуть дві загальновійськові армії, зокрема 14 нових дивізій та 16 нових бригад.
Одна штатна дивізія — це 12,5 тисячі військовослужбовців. Множимо на 14, вже маємо 175 тисяч. Одна бригада — це до 5 тисяч осіб, 16 бригад — 90 тисяч. Сукупно росіяни поставлять у стрій близько 265 тисяч нових людей. Ми розуміємо, що ці 265 тисяч не поїдуть на курорт і не будуть передислоковані на російсько-китайський кордон. Їх буде застосовано в Україні.
Це абсолютно логічні кроки противника. Росіяни загальмували дуже серйозно. Від початку війни у них, за винятком Авдіївки та Бахмуту, успіхів насправді немає. Блискуча Харківська операція — наша, блискуча Херсонська операція — наша. Відхід із Київщини — це їхня поразка, втрата Зміїного — поразка, власне кажучи, цілковито нівельований Чорноморський флот — поразка.
Ще 7 жовтня 2023 року Путін дав наказ військам до 14 грудня вийти на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини. Не вийшли. Таке саме завдання давав до свого перепризначення. Не вийшли. Тому логічно, що противник може вдатися до нових наступальних дій”.
“Росіяни насправді намагаються мобілізувати 300 — 400 тисяч осіб, щоб створити ще одну таку армію, яка воює нині в Україні, — додає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман. — Навіщо вони це роблять? Ну не для того, щоб у солдатиків погратися. Вони готуються наступати!”
“Мета Росії не змінилася, — зауважує військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. — Вона хоче загарбати території, які формально вже ввела до свого складу. Завдання-мінімум для окупантів — захопити Донецьку та Луганську області в межах адміністративних кордонів. Тож цілком імовірно, що вони готують наступ, щоб здійснити цей намір”.
“Наступ російських військ, який розпочався у жовтні, триває дотепер, — зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Говорити про черговий наступ у травні чи червні, коли цей ще не вичерпав себе, як мінімум, непрофесійно. Росіяни ж не взяли тактичної чи оперативної паузи задля перегрупування, поповнення особового складу й такого іншого.
Те, що відбувається нині, свідчить про прямо протилежне. В окупантів немає проблем із особовим складом, навпаки, є постійне поповнення, ротація підрозділів і так далі. Ба більше. Вони намагаються використати ситуацію після планового відведення ЗСУ з Авдіївки для покращення свого тактичного становища. Тобто постійно нарощують тиск, не дають можливості ЗСУ закріпитися на нових рубежах, вибудувати нову лінію оборони, а отже, перейти до так званої окопної війни. Лінія фронту насправді досить динамічна. І тисне ворог, до речі, дуже активно й на Запорізькому напрямку”.
— То коли варто очікувати нового наступу росіян?
— Не впевнений, що тут можна говорити про травень — початок червня, — каже координатор групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — Поки що вони готують ресурс. Більш-менш боєздатним цей ресурс буде на другу половину 2024 року. Це приблизно кінець серпня — початок вересня.
Наразі росіяни можуть інтенсифікувати бойові дії, щоб створити умови для великого наступу. Зокрема — у районі Часового Яру для захоплення Богданівки, Іванівського, Кліщіївки, Андріївки. Або ж у районі Лимано-Куп’янської осі для наступу в напрямку Куп’янська. Тобто вони можуть робити це протягом усього літа.
● Д. Снєгирьов:
— Я вважаю, що росіяни, навпаки, нарощуватимуть зусилля до травня, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Вони чудово розуміють, що в травні ситуація для нас може змінитися. Сенат уже проголосував за бюджет країни. Тепер постане питання розгляду військово-технічної допомоги для України. Допомога в будь-якому разі буде проголосована — чи то у формі ленд-лізу, чи то кредиту, чи то у врізаному обсязі. І ми її отримаємо орієнтовно до травня.
Крім того, невдовзі має запрацювати так звана чеська ініціатива щодо постачання Збройним силам України 800 тисяч снарядів. А це поліпшить наші можливості завдавати вогневого ураження по позиціях окупантів. А ще будуть снаряди від ЄС (у межах ініціативи про той самий мільйон снарядів).
Усе це спонукає Російську Федерацію до травня протиснути оборону Збройних сил і захопити решту територій Донецької та Луганської областей. Ворог хоче використати оте вікно можливостей.
● О. Жданов:
— Я думаю, що тепер росіяни почнуть інтенсивно проводити мобілізаційні заходи. Шойгу та Герасимов уже давно вимагають від Кремля почати чергову хвилю мобілізації. Єдине питання, чи вони її оголосять відкрито, чи проводитимуть приховано. На мій погляд, це буде радше приховано.
Путін уже підписав указ про проведення зборів резервістів. І тепер, з 1 квітня, у Росії повинні оголосити про початок весняного призову на строкову службу. Таким чином можна провести мобілізацію. Але готовність цього угруповання військ буде на серпень або вересень.
До речі, Путіну ще буде потрібне перемир’я для того, щоб провести масштабну ротацію військ. Цілком імовірно, що на час Олімпіади нам можуть запропонувати таке перемир’я, про що говорив Макрон. Уже після літніх Олімпійських ігор (вони мають бути проведені 26 липня — 11 серпня цього року в Парижі. — Авт.) Росія з новим угрупованням може розпочати нову наступальну операцію.
— Це може бути широкомасштабний наступ чи на якомусь із напрямків?
● О. Коваленко:
— Я думаю, що на одному з напрямків. Це може бути Куп’янськ або Часів Яр, або лінія 0532, тобто траса від Мар’янки на Вугледар, або район Роботиного в Запорізькій області, Оріхів чи Гуляйполе. Але не одразу й на всій лінії фронту.
● О. Жданов:
— Наступ буде максимум на двох оперативних напрямках. А, може, навіть на одному — на Донецькому або Запорізькому.
● О. Гетьман:
— На мій погляд, це буде великий наступ. Щоб відбити його, нам треба також посилити мобілізацію, адже людей не вистачає, і звести фортифікаційні споруди. А ще — збільшити випуск зброї, яку може виробляти наш військово-промисловий комплекс. Це ми маємо зробити самостійно. Решта — додаткові снаряди, додаткова техніка і так далі — залежить від наших міжнародних партнерів.
— Як вважаєте, чи Захід допомагатиме нам тепер активніше, щоб ми змогли вистояти?
● П. Черник:
— Тут дуже важливо не підняти криву страху на вищу точку, ніж можна. Ми будуємо великі фортифікації — Кабмін виділив на цю справу майже 20 мільярдів гривень. Європейці серйозно прокинулися у частині зброї. Чехи знайшли та обіцяють до кінця року передати нам 800 тисяч снарядів. Ще як мінімум 300 — 500 тисяч прибуде від інших партнерів. Тобто потенціал для стримування буде.
Сподіваюся, гроші будуть і від США. Не треба боятися слова “кредит”. Краще хай наші правнуки віддають кредити американцям, аніж ми всі зогниємо у Сибіру. Що треба ще? Уже “перезрів” закон про мобілізацію. Людей бракує. Ніхто, крім нас, воювати не буде.
● О. Гетьман:
— Західні партнери усвідомлюють небезпеку, яка виходить з Російської Федерації не лише для України, а й для Європи. Припускаю, що вони збільшать нам допомогу. І тут може йтися не тільки про зброю, а й про війська.
