Велика палата Верховного Суду визнала правомірною практику облгазів з нарахування “температурних” коефіцієнтів. Це рішення останньої інстанції, тож не підлягає оскарженню. Що зміниться для споживачів після ухвали Верховного Суду? Чи нараховуватимуть облгази їм заборгованість?
— “Температурні”, або так звані морозні коефіцієнти облгази почали застосовувати щодо побутових споживачів з 2018 року, — каже Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. — За їхньою аргументацією, у морози газ стискається, тому споживають його більше, ніж накручує лічильник. Тож постає потреба у приведенні обсягів газу до стандартних умов, такими умовами вважається температура +20 градусів за Цельсієм і тиск 760 мм ртутного стовпчика. Облгази (оператори ГРМ) та облгаззбути здійснювали нарахування споживачам, покликаючись на наказ Міненерго No216 від лютого 2004 року, яким запроваджено коефіцієнти приведення до стандартних умов.
Проти практики нарахувань виступали як споживачі, так і регулятор — НКРЕКП, який неодноразово стверджував, що втрати від стискання газу вже закладено у тариф на його розподіл, і цей наказ не може застосовуватися до побутових споживачів. Тому борги, які нараховують облгази населенню, незаконні.
У листопаді 2018 року НКРЕКП прийняла 42 постанови, які забороняють операторам ГРМ застосовувати “температурні” коефіцієнти. Антимонопольний комітет також визнав донарахування незаконними і в грудні 2019 року прийняв 16 рішень, якими наклав штраф на газовиків у розмірі 278 мільйонів гривень. Останніми роками практику виставлення додаткових коефіцієнтів побутові споживачі не раз успішно оскаржували в судах першої інстанції. Проте облгази своєю чергою оскаржували ці рішення у судах вищої інстанції.
— Як бачимо, Верховний Суд став на бік газовиків у справі щодо “температурних” коефіцієнтів. Чому?
— Велика палата ВС вказала на дві речі, — розповідає співголова Ліги антитрасту Агія Загребельська. — По-перше, що держава не досить чітко виписала у своїй нормативній базі, можна чи ні нараховувати їх населенню. А значить, приватний бізнес, нараховуючи їх, не порушував закони.
По-друге, у липні парламент схвалив закон, який передбачає списання боргів теплокомуненерго, газзбутів та облгазів за спожитий газ станом на 1 травня 2020 року, які перевищують 100 мільярдів гривень (частина з них — борги групи облгазів і постачальників газу Дмитра Фірташа. — Авт.). Тобто держава в особі парламенту — законодавчого органу — зобов’язалася списати борги, зокрема і за “температурними” коефіцієнтами. Тим самим вона визнала, що облгази мали право їх нараховувати.
Але є важливий момент.
ВС не перевіряв суми нарахувань. Тож у цій частині і не тільки — питання не закрито. І мені буде цікаво спостерігати тепер за тим, чи виконає держава свою функцію — перевірку правильності нарахувань. Тобто якщо, за версією суду, держава “налажала”, виписуючи “нормативку”, то має наздоганяти потяг і перевірити вже постфактум, чи не нараховували облгази споживачам більші суми за “температурні” коефіцієнти.
Також Верховний Суд не відповів на питання, як так сталося, що “нормативка” була виписана нечітко? Куди дивилися чиновники весь цей час? Чи можуть тут бути ознаки корупції? Хто покриє громадянам збитки? І зрештою, чому споживачів поділили: дисциплінованих, які платять усе, що їм виставляють, а потім ідуть судитися, і недисциплінованих, які не сплатили за комунальні послуги, і тепер за них буде погашати борги державний бюджет? А далі що? Чи буде розслідування, чи держава в порядку регресу стягуватиме ці кошти з несумлінних чиновників? І якщо кандидати в олігархи були з ними в змові, то і з них — також? Постає дуже багато запитань.
— Чи можуть тепер газовики виставляти споживачам борги за “температурні” коефіцієнти? Торік облгази групи РГК (Регіональної газової компанії, яку пов’язують з Дмитром Фірташем. — Авт.) тим споживачам, котрі змінили постачальника, нарахували борги за “морозні” коефіцієнти навіть заднім числом — аж із 2015 року.
А. Загребельська:
— Згідно із законом про списання боргів, держава взяла на себе цей фінансовий тягар та має покрити заборгованість приватних газовиків перед державою фактично взаємозаліком боргів населення за “температурні” коефіцієнти. Тобто газовики заборгували державі, наприклад, 50 мільярдів гривень, і 10 мільярдів з них спишуть, бо нібито стільки завинили їм українці за “морозні” коефіцієнти.
Щоб домогтися списання, газовикам потрібно буде погодити ці борги у НКРЕКП. Ймовірно, комісія їх визнає, адже є рішення ВС. І спише. У такій ситуації з громадян їх навіть стягувати не треба, бо держава юридично за них розрахувалася. Але не якимись там грошима, звичайно, а коштами платників податків.
О. Попенко:
— Якщо облгаззбути виставлятимуть людям борги за коефіцієнти, то у ситуацію має втрутитися президент. Інакше людей заженуть у газову неволю. Адже борги за “температурні” коефіцієнти можуть сягати декількох тисяч гривень.
Якщо облгаззбути виставлятимуть людям борги за коефіцієнти, то у ситуацію має втрутитися президент.
— А чи можуть облгази цьогоріч знову нараховувати споживачам ці коефіцієнти”?
А. Загребельська:
— Ні. Рішення ВС встановило законність стягнення “морозних коефіцієнтів” виключно до листопада 2020 року. (У платіжках, які надсилають українцям, зазначено, що з 1 січня 2021 року приведення до стандартних умов не застосовується при визначені об’єму спожитого газу. Бо вартість такого приведення врахована у тарифі оператора ГРМ. — Авт.).
Але тут є інша небезпека. За такою логікою і після рішення ВС до будь-якої встановленої державою ціни бізнес тепер може додавати не включені, на його думку, державою витрати, якщо у нормативній базі чітко не прописано, що цього робити не можна. У яких ще галузях закладено такі “міни” — не відомо.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як підготуватись до зимового походу в гори
