У Міністерстві оборони вже повідомили, що з листопада закупівлі відбуватимуться за новими правилами. Понад те, вже з грудня запрацює закупівельна агенція “Державний оператор тилу”, яка забезпечуватиме харчами українських військових. Які саме факти зловживань виявлено у Міноборони і чи зміниться ситуація із появою “Державного оператора тилу”? Про це — у розмові з першим заступником голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярославом Юрчишиним та головою експертної організації StateWatch Глібом Каневським.
— Що констатувала Рахункова палата, перевіривши закупівлі Міноборони?
● Г. Каневський:
— Аудитори виявили, що Міноборони закуповувало харчі за завищеними цінами, не проводило аналізу цін, не контролювало реальну кількість поставленої продукції, а 75% позицій каталогу продуктів військовим узагалі ніхто не постачав.
Рахункова палата, зокрема, порівняла закупівельні ціни в Міноборони та в інших силових структурах, як-от СБУ, Державна прикордонна служба, Нацгвардія, Головне управління розвідки. У Міністерстві оборони ціни виявилися найвищими. Для прикладу, буряк там закуповували по 18 — 20 гривень за кілограм, тоді як в інших структурах — по 10 — 15 гривень, капусту — по 22 — 25 гривень проти 20 гривень, яйця курячі — по 9 гривень за штуку проти 5 — 6 гривень... Зауважу, що ціну яєць переглянуто після того, як спалахнув скандал через плани Міноборони закуповувати яйця по 17 гривень за штуку.
Та навіть після яєчного скандалу, коли закупівлі перевели у систему Prozorro (це було наприкінці травня 2023-го), завищення цін уникнути не вдалося.
Виявилося, що за хліб в оборонному відомстві переплачували 8 гривень на кожному буханцеві. Інші продукти також закуповували дорожче, наприклад, крупу пшеничну — на 54%.
— Як вважаєте, чому стали можливими такі зловживання?
● Я. Юрчишин:
— По-перше, відповідь на це запитання мають дати результати кримінального розслідування, в якому фігурують колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов та колишній виконувач обов’язків керівника департаменту закупівель Міноборони Богдан Хмельницький. Слідство повинно з’ясувати, на якому рівні вибудовувалися схеми, яка роль у цих схемах затриманих посадовців.
По-друге, далася взнаки недосконала система закупівель. У тендерах брало участь дуже багато пов’язаних між собою фірм. Такий підхід зумовлює меншу конкуренцію, а отже, вищу ціну.
— Що тепер зміниться у правилах закупівель?
● Я. Юрчишин:
— Наразі міністерство оголосило торги не на пів року, а на три місяці — на січень — березень 2024 року. Протягом цього періоду переможці тендерів забезпечуватимуть ЗСУ харчами. Уже розроблено механізм, який дасть змогу меншим компаніям брати участь у закупівлях. Він полягає у тому, що великі лоти розділено на менші, і тепер на торги виставлено не 22 пропозиції, а 30.
Крім того, на кожен продукт встановлено верхню і нижню граничну ціну. Бо коли таких меж не було, учасники торгів могли маніпулювати цінами. Зміни у правилах закупівель харчів мають стати тимчасовим заходом, щоб знизити корупційні ризики до того, як повноцінно запрацює “Державний оператор тилу”.
— Чи можемо сподіватися, що з його появою ситуація зміниться?
● Г. Каневський:
— Так, думаю, нарешті почистять авгієві стайні, тобто усунуть кадри середньої ланки (верхівку вже змінено), які весь цей час були гальмом реформи оборонних закупівель.
Агенція “Державний оператор тилу” має бути підконтрольна громадянському суспільству. Через професійний набір кадрів до неї, запровадження конкурентних процедур, прозорість роботи можна буде мінімізувати корупцію на рівні держзакупівель.
