Успішне ведення бойових дій сьогодні неможливе без застосування БпЛА — як розвідувальних, так і ударних. Якими є сучасні дрони, як їх використовують ЗСУ і ворог? І чи достатньо у наших військових безпілотників?
— Загалом є розвідувальні, розвідувально-ударні, ударні дрони, а також новий клас БпЛА — перехоплювачі, — розповідає Олег Катков, військовий експерт, головний редактор Defense Express. — Є й мікродрони. Тисячу таких розвідувальних безпілотників Black Hornet нам надає Норвегія. У мікродрон завбільшки з долоню та вагою 32 грами встановлено тепловізор. Завдяки цьому бійці найменшої ланки — піхотного відділення — мають “очі в повітрі”. Це економить час на розвідку, зберігає життя бійців. Раніше такі дрони були лише у спецпризначенців.
— А чи достатньо у ЗСУ загалом дронів?
— Ні, є проблема з ударними дронами всіх видів — як з баражувальними боєприпасами, так і дронами далекої дії типу Shahed, — додає Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова. — З іншими видами дронів, зокрема розвідувальними, ситуація більш-менш нормальна.
— А як часто ми втрачаємо дрони?
● В. Романенко:
— Якщо мова про дрібні дрони Mavic, то втрата 7 — 20 таких квадрокоптерів на добу — це нормально. Гірше, якщо збивають складніші дрони, здатні вести на достатню глибину тактичну або оперативно-тактичну розвідку. Ми втрачали і турецькі безпілотники Bayraktar, і інші дрони подібного призначення. Дрон на війні вважається витратним матеріалом.
— Президент заявив, що задоволений нарощуванням власного виробництва дронів. Воно справді збільшилося? Бо військові на передовій скаржаться на нестачу БпЛА.
● О. Катков:
— На сьогодні є потреба у відносно дешевих далекобійних засобах ураження, подібних до Shahed. Вартість їх — 20 — 40 тисяч доларів. Тому важливо, щоб Україна не лише розробила такі дрони, але й налагодила їх масове виробництво. Українська оборонна промисловість часом демонструє доволі цікаві зразки, але коли доходить до серійного виробництва, то постають проблеми.
● В. Романенко:
— В Укроборонпромі заявляли, що закінчують випробування дронів, які можуть нести 75 кг вибухівки на борту та мають дальність до тисячі кілометрів. Але про роботу таких БпЛА ми ще не чули.
— У перші місяці повномасштабної війни у зведеннях Міноборони було чимало інформації про успішну роботу турецьких “Байрактарів”. Тепер про них не чути. Чому?
● О. Катков:
— “Байрактар” — це розвідувальний дрон для завдавання високоточних ударів спеціальним озброєнням, а не звичайними авіаційними боєприпасами. Головна особливість цього БпЛА була продемонстрована повітряними силами України ще близько року тому, коли вони показали наведення високоточних засобів ураження по аеродрому в Чорнобаївці. Це робилося за допомогою “Байрактара”, який перебував на відстані понад 40 кілометрів поза зоною ураження ворожих зенітно ракетних комплексів. Турецький БпЛА також використовували як коригувальника під час звільнення острова Зміїний.
— Які ворожі БпЛА найбільше дошкуляють ЗСУ?
— Справжнім бичем у зоні бойових дій стали російські дрони “Ланцет”. Важко забезпечити стовідсоткову протидію їм, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — На сьогодні “Ланцет” — найуспішніший російський баражувальний боєприпас. Ворог використовує його доволі ефективно проти Cил оборони України, вражаючи нашу найбільш цінну бойову техніку. Такі БпЛА є декількох типів. Наприклад, “Ланцет-3” має бойову частину масою три кілограми. Також відомий “Ланцет” з кумулятивною бойовою частиною, який дуже небезпечний.
— А які бувають засоби боротьби з дронами?
● О. Катков:
— Для протидії використовуються засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вони пригнічують сигнал GPRS, і дрон не може летіти заданим маршрутом до цілі. Ну й, звісно, дрони треба збивати. Жоден засіб протидії не універсальний.
● В. Романенко:
— Нам дуже потрібні ефективні системи радіоелектронної боротьби різного рівня. Певні розробки маємо. Наприклад, підприємство “Антидрон Україна” виробляє невелику валізку — 2,5 кг, яку цілком можливо поставити на будь-який танк, в автомобіль, в окоп. У прилада достатні діапазон і потужність, щоб глушити всі типи дронів Mavic, а також російські “Ланцет”, “Куб”, ZALA.
— Росія хвалиться, що може виробляти 40 — 50 тисяч ударних дронів, як “Ланцет”, щомісяця. Це правда?
● О. Коваленко:
— Цього тижня російські пропагандисти показали сюжет з виробництва “Ланцетів”. Цей репортаж було знято з очевидним бажанням видати бажані масштаби виробництва за реальні. Наприклад, на стендах в основному кадрі сумарно було 39 “Ланцетів” різного типу та невідомого ступеня готовності. Судячи з репортажу, виробничих цехів на підприємстві всього два і складають “Ланцети” вручну. Стає зрозумілим, що масштаби виробництва цих дронів набагато обмеженіші, ніж могло здатися на перший погляд. З другого боку, цей репортаж демонструє те, що в Росії приділяють особливу увагу виробництву баражувальних боєприпасів.
— А чи може ворог швидко налагодити виробництво дронів Shahed? РФ нібито будує на своїй території два заводи з виробництва цих БпЛА.
● О. Коваленко:
— Що стосується ймовірного виробництва в Росії Shahed, то про це говорили ще минулого року. Вже друга половина 2023 року, а далі розмов справа не йде. Маю сумнів, що ворог швидко може налагодити їх випуск. Наприклад, в Ірані виробництво цих дронів не автоматизоване, а ручне. Аналогічне може бути і в Росії. Не варто сліпо вірити російській пропаганді.
