З 1 жовтня всі заклади охорони здоров’я в Україні зобов’язані видавати лише електронні лікарняні. Дані про те, коли і скільки ви хворіли, мають вносити до електронної системи охорони здоров’я. Відповідно і Пенсійний фонд, і ваш роботодавець будуть отримувати всю необхідну інформацію автоматично. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров перераховував “плюси” такої новації: зменшення навантаження на лікарів, спрощення у процедурі страхових виплат для пацієнтів. На словах — усе чудово! Та на практиці система ледве працює.
...Заходжу до 2-ї міської поліклініки Львова. Біля кабінетів сімейних лікарів — чимало пацієнтів.
“Я прийшов, щоб оформити лікарняний. У черзі простояв близько години, — розповідає 34-річний Андрій Хоменко, який щойно вийшов з кабінету. — Коли нарешті лікарка взялася оформлювати листок непрацездатності, система зависла. Ми чекали 20 хвилин, але нічого не змінилося. Попросили прийти ще завтра”.
Із кабінету виходить заклопотана медсестра. Просить усіх зачекати — комп’ютер знову завис. Люди у черзі зітхають. 28-річна Христина Новожилова каже, що через збої в системі електронних лікарняних їй довелося прийти до лікарки вже втретє.
“Спершу виявилося, що моїх даних немає в базі, — згадує вона. — Лікарка відправила запит у Національну службу здоров’я України. Я прийшла наступного дня, коли надійшла відповідь. Ми з тяжкою бідою оформили лікарняний. Та на роботі мені сказали, що не отримали його...
Сьогодні будемо пробувати створити документ знову. Якщо впродовж тижня не вдасться відкрити електронний лікарняний, то лікарка має право видати звичайний, паперовий. Не розумію, навіщо електронні лікарняні було робити обов’язковими, поки система не працює досконало”.
В інших містах України люди теж розповідають про помилки в роботі системи електронних лікарняних.
“Це просто якесь жахіття, — не приховує обурення 35-річна Людмила Чайковська з Києва. — Мені створили лікарняний, а база зависла. Лікарка попросила прийти наступного дня. Тоді ми знову оформили лікарняний, який, як виявилося, наклався на попередній. Заступник головного лікаря відправив мене у Пенсійний фонд, аби пояснити ситуацію. Також мені довелося звертатися до Національної служби здоров’я, щоб анулювати зайвий лікарняний. Не відомо, хто мав це робити — я чи лікарі. Та вийшло, як вийшло... Загалом тяганина з усіма документами забрала два тижні”.
Зрештою, жінка отримала паперовий лікарняний, який і віднесла на роботу. Через усі затримки виплата надійшла їй пізніше на три тижні, ніж мала б. “Я працюю у відділі кадрів, і ми в компанії вже двічі стикнулися з тим, що не можемо оформити працівникові виплату, бо в лікарні не вдається відкрити електронний лікарняний, — розповідає 29-річна Лідія Муравська з Тернополя. — Наприклад, нещодавно нашому працівникові провели термінову операцію. Лікарняний не змогли відкрити, бо даних чоловіка не було в базі.
Лікарі відправили запити в Пенсійний фонд і НСЗУ. Виявилося, що людина не мала підписаної декларації з сімейним лікарем. Та навіть після підписання їм так і не вдалося створити лікарняний. Найгірше те, що через такі затримки ми не можемо оперативно перерахувати кошти, які людині безумовно потрібні на післяопераційне лікування”.
Проблеми в системі електронних лікарняних надокучають не лише пацієнтам, а й сімейним лікарям.
“З технічної точки зору електронна система лікарняних далеко не досконала, — каже сімейний лікар Дмитро Скіргіко. — Наприклад, вчора я намагався створити електронний лікарняний своєму пацієнтові впродовж п’яти годин! Нічого не завантажувалося! Також часто стається так, що якихось даних про пацієнта бракує у декларації. Річ у тім, що від початку медичної реформи існує три версії декларацій. Десь ми вказували ідентифікаційний код пацієнта, десь ні, десь був зазначений орган, що видав паспорт, а в іншій версії цього не вимагали. Тепер нам потрібно оновити й перевірити всі дані й уніфікувати декларації. На це також іде багато часу.
З технічної точки зору електронна система лікарняних далеко не досконала.
Проблеми виникають і з даними Пенсійного фонду. Наприклад, нещодавно ми натрапили на помилку в статі пацієнта. Тут велику роль відіграє людський фактор — хтось не там поставив галочку, а людині доводиться чекати тиждень, поки дані актуалізують. Бувають одруки в імені чи прізвищі, неправильний номер телефону тощо. Інша поширена проблема — коли система не може знайти страхувальника пацієнта. Тобто роботодавець не передав інформацію про робітника до Пенсійного фонду”.
Якщо такі проблеми виникають в обласних центрах, то що вже казати про населені пункти, де нема інтернету або ж техніка — дуже стара? Тож, як бачимо, діджиталізація знову кульгає, а страждають від цього передусім прості українці — і пацієнти, і лікарі. Цікаво, коли команда президента навчиться робити щось нормально з першого разу?
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію українця, який працює водієм фури у Новій Зеландії
